Вже кілька місяців я допомагаю своїй мамі грошима, але про це не знає мій чоловік.
Мама нещодавно вийшла на пенсію і їй банально не вистачає, адже вона звикла, що має зарплату, а на мізерну пенсію їй поки-що важко прожити.
Я непогано заробляю, живемо ми з чоловіком не бідно, то ж я собі подумала, що нічого поганого не станеться, якщо я даватиму мамі 3-4 тисячі гривень.
До того ж, я знаю, що своїй мамі чоловік допомагає, і далеко не в таких розмірах.
Свекруха ніколи не працювала, її свекор забезпечував, а відколи його не стало, цю функцію на себе перебрав її син, тобто, мій чоловік.
Олександр має таку можливість, бо добре заробляє. Він зі мною навіть не радився, а просто оплачує мамі комуналку, купує побутову техніку і одяг.
У нас з чоловіком росте два сина, і він завжди каже, що допомагаючи своїй мамі, він подає гарний приклад нашим синам.
Ну що ж, нехай, мама є мама. Інша справа, що в свекрухи апетити неабиякі, вона ж все найкраще хоче, а найкраще – дороге.
А днями ми у моєї мами в гостях були, свекруха теж з нами приїхала на мамині пиріжки.
І за столом мама проговорилася, що вона навіть не знає, що б вона робила без моєї допомоги.
Реакції свекрухи ніхто не очікував.
– І не соромно Вам, свахо, гроші у дітей брати? – запитала вона.
Я очі витріщила – хто б казав?
А мій чоловік відразу покликав мене в кімнату на розмову.
Його обурило те, що я даю мамі гроші.
– Я своїй мамі 3 тисячі дала, – кажу. – І з своєї зарплати, у тебе не просила. А ти порахуй, скільки ти щомісяця своїй мамі віддаєш.
– Моя мама – це інше, – став говорити чоловік.
– Чому? – питаю.
– Бо вона пенсії не має.
– А хто їй заважав працювати, і тепер пенсію отримувати?
Одним словом, ні до чого доброго ми не договорилися. Поїхали додому з зіпсованим настроєм. Мама теж засмутилася неабияк. І лише свекруха залишилася задоволеною.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
