Я родом з села, але після школи поїхала вчитися в місто, там і залишилася. Ще до весілля мої батьки купили мені однокімнатну квартиру, в якій ми зараз і живемо. Спочатку ми були просто щасливі, що маємо окреме житло, але зараз нам з двома дітьми тісно в одній кімнаті.
Це розуміють і мої батьки, і батьки мого чоловіка. Тільки мої вже зробили все, що могли – вони купили мені квартиру, о от свекруха допомагати не хоче. Вона живе одна в просторій двокімнатній квартирі, і її мама, бабуся мого чоловіка, теж мешкає одна в такій же квартирі. Було б логічно, якби вони з’їхалися і жили разом, тоді одна з квартир звільнилася б і ми б вирішили своє житлове питання.
Днями мама мого чоловіка святкувала своє 55-річчя. Ми приїхали не з пустими руками – подарували їй нову пральну машину, таку, яку вона давно хотіла. Сподівалися, що і вона нарешті зробить нам довгоочікуваний подарунок. Але свекруха мовчала, тоді мій чоловік першим завів розмову.
Він запропонував мамі забрати до себе бабусю, а нам віддати її квартиру. Ми пообіцяли, що гроші від оренди нашої однокімнатної квартири вони зможуть на перших порах забирати собі.
Свекруха відповіла категоричною відмовою, сказала, що хоче жити спокійно на старості років, а не підлаштовуватися до мами (бабусі зараз 78 років). Свекруха сказала, що якщо ми хочемо велику квартиру, то можемо продати свою квартиру та бабусину, купити трикімнатну, та забрати її до себе.
Мені такий варіант не підходить з двох причин: я не хочу продавати свою квартиру, тому що тоді вона стане спільною, і ще я не хочу жити разом із бабусею чоловіка, коли в неї є дочка. Чому їм не жити разом? Це ж мати та дочка! Що за дивні люди? Мої батьки в селі все життя прожили з татовою мамою (минув рік, як її не стало). Всяке було, але мої батьки ніколи не скаржилися, бабуся теж багато допомагала по господарству, жили вони доволі дружно.
Мене здивувало і те, що свекруха сказала нам із чоловіком, що коли вона вже не зможе сама жити, тоді переїде до нас, а квартиру ми зможемо здавати. Отже, зараз свекруха житиме для себе, а тоді беріть її і доглядайте. Боюся, що колись так і буде, бо чоловік її не покине за жодних умов. До речі, бабуся теж не хоче жити ні з нами, ні зі свекрухою. Ось такі у нас родичі. То ж як вирішити наше квартирне питання, не зрозуміло.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
