Моя донька 5 років тому вийшла заміж. Чоловік у неї хороший, вже й квартиру виплатив, нещодавно у них донечка народилася. Днями донька запросила мене в гості святкувати річницю весілля.
У мене зарплата невелика, я купила їм в подарунок гарну скатерку, а сваха всіх здивувала – подарувала дітям посудомийну машину.
– Все-таки наша мама молодець, – хвалить моя донька свекруху. – Ухитряється дві третини зарплати відкладати, і при цьому жити нормально. Не гірше, ніж інші. У минулому році навіть на море з’їздила, бюджетно, в приватний сектор, звичайно, але все ж, розумничка вона, одним словом. Готує сама, пироги пече, супи варить, всі знижки відловлює. Шити ось навчилася, манікюр сама робить, волосся фарбує вдома. Вміє людина жити, іншим не завадило б від неї повчитися.
Коли донька так говорить, вона має на увазі мене, мовляв, я не вмію економити так, як сваха. Якби економила, то змогла б і їм допомагати. Але мені складно жити так, як живе сваха.
Мама зятя давно живе сама, шкарпетки штопає, баночки миє, пакетики пере – одним словом, економить як може. Колись пакетів було мало, покупки в папір загортали, тому пакетики цінувалися, але в наш час навіщо так робити? Що, багато на цьому зекономиш, чи що?
Серветки ріже на дві частини… Воду економить, ллє тонкою цівкою, коли посуд миє, включає тільки, щоб обполіскувати. Я так не можу, я вже якщо мию посуд руками, мені треба, щоб вода лилася нормально! Світло вимикає всюди, мотлох збирає, нічого не викидає: мотузочки, кришки, гвинтики, старі гудзики, все збирає і складає…
– Тобі є чому у неї повчитися, – ніяк не вгамується донька. – Вона ось, наприклад, пішки ходить на роботу, щоб на автобус не витрачатися – а це і корисно, і приємно. У магазини навідується тільки зі списком, і нічого зайвого не бере ніколи. Ніяких напівфабрикатів, йогуртів, соків в пакетах, ковбаси не купує, виходить здорове харчування!
Плюс – вона постійно чогось навчається новому. Як приготувати, як зшити самій, як зробити щось своїми руками – благо, зараз в інтернеті сотні роликів по будь-якому питанню, було б бажання.
Я з донькою не можу погодитися. Не знаю, я від такої економії відчувала б себе неповноцінною Прораховувати кожен крок, не розслаблятися, не дозволити собі купити зайвий йогурт або шоколадку, не зазначену у списку, думати, скільки туалетного паперу ти відриваєш, тягнутися тридцять хвилин пішки, коли можна доїхати на транспорті. Живемо ж один раз!
Так, економія свахи помітна – от які подарунки вона дітям дарує, але я так не можу. Нехай вже донька з зятем вибачають, у кожного своє життя. Просто на фоні свахи в очах дітей я виглядаю якоюсь марнотраткою.
Фото ілюстративне – justcoolidea.
