У мого чоловіка мама – дуже цікава людина. Днями вона до нас приїхала, щоб я допомогла їй куртку купити на осінь.

З чоловіком ми разом лише кілька місяців, і з його батьками я знайома мало, тому відмовити свекрусі я не могла.

Заради цього я навіть відпросилася з роботи, щоб мати час супроводжувати її по магазинах.

Приїхала мама чоловіка до нас, ми попили чай, і вирушили на покупки. Я запропонувала їхати в торговий центр, але мама чоловіка попросила мене показати їй магазин секондхенду.

Ми зайшли в такий магазин, і свекруха відразу стала шукати там куртку.

Я була дуже здивована, коли вона витягла з купи одягу куртку, зважила її, заплатила 120 гривень, і задоволена пішла з цього магазину.

А далі ми пішли в продуктовий магазин, і я почала вибирати продукти. Звичайно, я брала все найкраще, щось хороше, щоб пригостити свекруху.

А вона, бачу, набрала собі в сумку продуктів по знижці. При чому, шукала все найдешевше.

Я нічого не сказала, хоча неабияк і здивувалася. Ми провели весь день разом, і ввечері свекруха поїхала додому.

Ми з чоловіком живемо в невеликій двокімнатній квартирі, яка мені в спадок від бабусі дісталася.

Мені 30 років, чоловік мій ровесник. Ми обоє працюємо, відкладаємо гроші, і з часом зможемо собі купити більшу квартиру, а поки так.

Я знала, що у свекрів є свій будинок, але так склалося, що жодного разу я у них ще не була.

І ось після цієї історії з курткою з секондхенду я захотіла поїхати до них в село, і подивитися, як вони живуть.

В найближчі вихідні я сама напросилася до них в гості, і ми з чоловіком поїхали. Перед тим ми накупили дві сумки якісних, дорогих продуктів, адже я бачила, як свекруха на всьому економить.

Я могла сподіватися на будь-що, але те, що я побачила, перевершило всі мої сподівання. У моїх свекрів на подвір’ї красувався великий, двоповерховий будинок.

Як з’ясувалося, в свій час батько мого чоловіка їздив на заробітки за кордон, і за ці гроші він і збудував цей будинок.

І бізнес у них є невеликий, вони бджільництвом займаються. Одним словом, люди не бідні.

Тоді ж чому свекруха моя, замість того, щоб купити собі нормальну куртку за 2-3 тисячі гривень, пішла на секонд і купила не зрозуміло що за 120 гривень?

І ці найдешевші продукти по акції? Що це? Адже гроші у них є!

Невже і мій чоловік з часом стане подібним до своїх батьків?

Після цього я просто не знаю, що думати, і як мені з ними спілкуватися, адже я не хочу на всьому економити, я хочу жити наповну, купувати нові речі в магазині, їсти якісні продукти.

Задумалася я про це тому, що з села мій чоловік повернувся трохи іншим, він всю дорогу звинувачував мене у марнотратстві, казав, що якщо купувати в магазині найдорожчу ковбасу, то ми на нову квартиру ніколи не назбираєм.

Мені здається, що я підозрюю, звідки у нього в голові з’явилися такі думки.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.