З чоловіком ми разом майже чотири роки. Живемо ми добре, у нас є донька. Але у нас ніколи не було багато грошей. Ми живемо на одну зарплату чоловіка, так як я зараз в декреті. Я намагаюся розрахувати наші фінанси так, щоб вистачило на оплату комунальних послуг, продукти і найнеобхідніші речі для дитини.
Собі ж я у всьому відмовляю. Доношую речі, які у мене ще були до шлюбу. І нічого поганого я в цьому не бачу. Але днями до мене прийшла моя сестра, яка доволі вдало вийшла заміж. Зоряна зараз не працює, має власне авто, єдиним її завданням є гарно виглядати, тому зранку до вечора вона ходить по салонах краси.
Коли вона побачила, як я живу, була ошелешена. Зоряна почала мені говорити, що я маю вимагати від чоловіка заробляти більше. Якщо йому не вистачає однієї зарплати, то нехай влаштовується ще на одну роботу. Я сказала сестрі, що мені не зручно буде сказати це чоловікові. Зоряна зачекала в мене вдома, поки чоловік повернеться з роботи, і за вечерею сама почала розмову про наші статки, наводячи в приклад свого чоловіка.
Слухати її було неприємно не тільки моєму чоловікові, але й мені. Зоряна мислить зовсім по-іншому, їй ніколи не зрозуміти таких, як ми з чоловіком. Але гроші у взаєминах для мене завжди були на останньому місці. Це знає мій чоловік і вся моя сім’я.
Більш того, зі своїм характером я ніколи не проявляла себе у вигляді меркантильної жінки, якій від чоловіка потрібні тільки гроші. І зараз, коли у нас скрутне фінансове становище, я до кінця хочу зберегти з чоловіком наш шлюб, а не дійти з ним до повного нерозуміння.
Я неодноразово бачила, як через нестачу грошей руйнувалися цілі сім’ї, в тому числі у моїх друзів і знайомих. Але ж там навіть не було нічого серйозного, їм варто було тільки почати розмову і це фактично вже означало кінець. Саме цього я боюся. Раптом чоловік подумає, що мені від нього потрібні тільки гроші? Я ж ніколи у нього їх не просила, а зараз раптово почну скаржитися.
Тим більше, що ми обоє наполегливо працюємо і чинити так з мого боку не тільки неправильно, але і фактично є проявом неповаги до почуттів свого чоловіка.
Однак мою сестру такий стан справ особливо ніколи не хвилював і не хвилює досі. Вона завжди знаходила чоловіків з великим гаманцем і якщо щось йшло не так – кидала їх. Я ніколи такого не розуміла і засуджувала її підхід, але вона вперто йшла до мети і таки знайшла собі чоловіка, з яким їй не треба ні про що думати.
Хоча мені невимовно пощастило, що мою позицію підтримує матір. Вона каже, що в молодості з моїм батьком у них теж було багато проблем, але жоден з них навіть не подумав про розставання. За її твердженням саме так відносини між людьми будуються. І я в чомусь її підтримую, а в деяких моментах навіть погоджуюся.
Адже правда, що це за шлюб такий, який не витримує проблем? На цьому не можна ні нормальних взаємин побудувати, ні грамотно створити сім’ю з дітьми. І хоча, з одного боку, мені сумно, але в той же час я розумію, що нам пощастило. Адже ми є один у одного, ми щасливі в тому, що маємо.
Загалом, я сподіваюся, що незабаром все зміниться. Головне не впадати у відчай і йти до кінця.
Фото ілюстративне – hitrostigizni.
