fbpx

Дмитро постійно їздив на заробітки, і не помітив, як в його домі почали керувати жінки. І мама, і дружина намагалися встановити свої порядки. Одного разу, повернувшись додому, Дмитро виявив свій будинок зовсім порожнім. Оксана найняла машину і вивезла всі меблі і техніку. Найцікавіше, що мама в цьому випадку підтримала не сина, а свою невістку

Мирослава, моя подруга, вирішила розлучатися. Прожили вони з чоловіком майже 17 років. Спочатку була любов, вона чекала його з армії, одружилися, народила сина і дочку.

Жили добре, дружно. А потім він почав випивати. Відносини ставали все гірше і гірше. Ситуація виходила з-під контролю. Дійшло до того, що знаходитися поряд один з одним вони вже не могли.

Саме в цей період Мирослава випадково зустріла в парку свою першу любов – Дмитра. Він жив в нашому місті. Був одружений і виховував сина. І була у нього мама – Марія Олександрівна, дуже авторитарна дама.

Дмитро її дуже любив і поважав. А ось мама, схоже, більше любила невістку й онука, ніж рідного сина. Пізніше зрозумієте, чому я зробила такий висновок.

Дружину Дмитру знайшла мама. Не те, щоб він був маминим синочком, просто вона виховала його «під себе», він ніколи з нею не сперечався і не перечив їй.

Коли прийшла пора одружитися, мама Дмитра підметушилася. Оксана працювала бухгалтером в одній конторі з Марією Олександрівною і дуже їй подобалася. Ось вона і вирішила одружити сина з Оксаною. Дівчина була не проти, а Дмитро… ну, а що, Оксана симпатична, розумна, чому б і ні?

Одружилися, син народився. Все, начебто, чудово. Дмитро багато працював, щоб у родини все було, чоловік часто їздив на заробітки. І якось не відразу помітив, що діється у нього вдома і як виховується його син. Упустив.

А в будинку правили жінки. Мати (хоч і жила вона окремо) і дружина. Син Дмитра практично не слухав, не рахував його думку авторитетною, чуть-що, відразу з в сльози і за мамину спідницю. Або скаржився бабусі. І жінки заступалися за нього, а слово Дмитра знову було останнім.

Оксана практично не займалася будинком, пояснюючи свою лінь втомою на роботі і вихованням дитини. Вона рідко прибирала, майже не готувала, вечеряти вони ходили до свекрухи. Бабуся була рада старатися, пригощала і годувала недбайливу невістку і улюбленого онука. Дмитра теж годувала, звичайно. Всім би таких свекрух?

Дмитро свою маму любив і поважав. Біг до неї на перший поклик, де що підремонтувати, переставити, продукти купити. Всі літні вихідні працював на дачі, копав, садив, будував.

А на те, що син його не сприймає за головного в сім’ї, якось закрив очі і махнув рукою. Виховують хлопця жінки й добре. У Дмитра справ повно. Так і жили, начебто дружно. Всіх все влаштовувало.

Поки раптом Дмитро не зустрівся в парку з моєю подругою. І хоча не в вперше вони в місті зустрічалися мимохідь, цього разу ситуація обернулася так, що давно забуті і, начебто, згаслі почуття спалахнули з новою силою. Вони почали таємно зустрічатися.

Тут і виявилося, що дружину Дмитро ніколи не любив. Жили дружно, так, але ніби-то за звичкою, пливли на одній хвилі за течією. Не хотів засмучувати свого часу маму, підкорився її бажанням бачити Оксану невісткою.

Ні романтики, ні почуттів, просто всім було так зручно. Про почуття Оксани мені невідомо. Напевно, вона любила чоловіка, а може, і ні.

У Дмитра з Мирославою закрутилося все серйозно. Любов, почуття, невблаганне бажання бути разом. Її чоловік не бажав розлучення, ще б пак, адже їхня квартира належала моїй подрузі. Але і кинути пити він не бажав.

Оксана теж розуміла, що щось змінилося. Чоловік став зовсім чужим. Вона поскаржилася свекрусі. Марія Олександрівна почала діяти, дізнаватися і рознюхувати в чому справа.

У неї всюди зв’язки, багато знайомих, а сарафанне радіо в маленьких містах – велика сила, тому вона досить швидко докопалася, хто винен у наближенні краху сім’ї її сина.

Марія Олександрівна розповіла Оксані всі подробиці. Та повела себе дуже цікаво. В один прекрасний день, повернувшись додому, Дмитро виявив свій дім зовсім порожнім. Оксана найняла машину і вивезла всі меблі і техніку.

Оксана була родом з іншого міста. Туди вона і вирішила повернутися, до своїх батьків, дізнавшись про зраду чоловіка. З нажитим за час шлюбу майном.

Дмитро потім сказав, що тепер віддав би їй все, по-хорошому, але оскільки вона поступила таким способом, він написав заяву в поліцію. Машину перехопили на півдорозі і завернули.

Був суд, поділ майна. А найцікавіше, що Марія Олександрівна стала повністю на бік невістки. Вона особисто найняла адвоката, видавала йому всю інформацію про майно сина, навіть про те, про яке не знала Оксана. Вона хотіла, щоб син після розлучення залишився ні з чим!

Суд пройшов, кожен отримав належне. Оксана з сином поїхала в своє місто. Свекруха зробила свою справу і стала їй не цікава. Оксана не дзвонила і не цікавилася її життям.

А Марія Олександрівна їздила іноді до невістки в гості, побачити онука і тягала повні сумки всякої всячини. Поки могла.

Дмитро почав жити з моєю подругою. Мирослава розлучилася з чоловіком. Її старші діти від першого шлюбу вже вчилися в університетах.

Колишній чоловік був змушений повернутися до своєї мами, пити так і не кинув, не працює, живе на її пенсію.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page