Розумію, що зараз така ситуація в Україні, що не до людських сімейних проблем. Але мені прикро, що я так змінила свою долю. Можливо хтось порадить, як я можу повернути своє сімейне життя, чи вдасться ще повернути своє щастя.
Справа в тому, що я завжди намагалася бути ідеальною дружиною. У мене мама такою була і вчила мене з дитинства.
Як тільки ми з Михайлом одружилися, я всю себе присвятила сім’ї.
Не дивлячись на те, що ходила на роботу, вдома встигала все. У мене в хаті завжди чистенько, смачна та корисна їжа. Консервація, пироги. Навіть молоко я купувала домашнє, сама з нього робила сир та сметану.
Загалом, всі говорили, що я гарна господиня і мене це тільки підбадьорювало. Я дуже старалася для Михайла. він у мене щодня ходив в чистому одязі, біленька випрасувана сорочка, напевно чистішого чоловіка в нього на роботі не було. Навіть черевики йому щовечора чистила, коли вже вся робота зроблена була.
Щиро кажучи, Михайло завжди засуджував мене за це. Коли я всю суботу присвячувала прибиранню в будинку, він казав, що варто залишити це все і піти кудись погуляти. Та як же я могла! Потрібно помити підлогу, витерти пил, попрати і попрасувати одяг, роботи на цілий день. Та й в неділю не було коли відпочивати – зранку в магазин за продуктами, то і був час, коли ми найдовше проводили його разом, а потім готувати різні страви.
Загалом, я свято вірила, що роблю все для Михайла і я зразкова дружина для нього. Навіть коли чоловік запрошував мене посидіти в кафе, чи сходити в кіно після роботи, я не могла, адже у мене купа справ.
А місяць тому Михайло сказав, що йде до іншої. Далі я вже все пам’ятаю, як в тумані. він просто зібрав речі, вибачився і пішов, сказав, що у нас з ним різні дороги. Для мене це було дуже складно.
Зараз його немає і мені нічого не хочеться робити, ні прибирати, ні готувати. І стільки багато вільного часу з’явилося. Лише тепер я подумала, а навіщо було то все? Хіба чистий дім і повний стіл потрібні для щастя?
Я хочу повернути чоловіка додому, можливо хтось підкаже, чи ще не втрачено у нас все?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться