Наш єдиний син нас дуже розчарував, коли заявив нам, що не хоче з нами жити.
А ми з чоловіком все життя будувалися, всі сили і гроші вкладали в будинок – не для себе, для сина старалися.
Одружилися ми молодими, коли нам по 20 років було, згодом син народився, Іваном назвали.
Ні в мене, ні в чоловіка житла не було, тому мрія мати власний будинок з’явилася у нас з перших днів нашого шлюбу.
Свекри, в яких ми спочатку жили, дали нам невелику земельну ділянку неподалік від себе, а далі – ми все самі.
Чоловік трохи на заробітки їздив, дещо своїми руками робив, так ми в свій будинок і перейшли, але аж через 20 років.
Зараз ми живемо в ньому 10 років, і то я не можу сказати, що він у нас дороблений до ладу.
Готових у нас тільки два поверхи, ще на третьому поверсі в кімнатах ремонт треба доробити, на подвір’ї бруківку хочемо поставити, а це все коштує чималих грошей.
Але ми нарешті щасливі, бо у нас є свій будинок!
Ми збудували його таким великим, тому що сподівалися, що наш син буде жити з нами.
А як же інакше, якщо він у нас єдина дитина?
Нещодавно син одружився, і нас відразу дуже засмутив, тому що не захотів жити з нами!
Так сказала невістка, а він підтримав дружину, про нас він не подумав!
Я з самого початку відчула, що будуть проблеми, бо невістка відразу стала показувати свій характер.
Ольга, так звати обраницю сина, довго крутила, яким має бути їхнє весілля, все, що ми не пропонували, їм не підходило.
Згодом ми нарешті вибрали зал, але через кілька днів невістка передумала, забрала завдаток, і сказала, що весілля не буде.
Нам було дуже прикро, бо ж ми вже всім родичам оголосили, що одружуємо сина.
В результаті молодята просто розписалися в РАЦСі, потім ми з сватами посиділи в кафе.
Далі невістка почала наполягати на тому, що хоче жити окремо.
Квартиру ми їм купити не могли, тому запропонували їм зробити ремонт на третьому поверсі і жити собі окремо, там передбачена і окрема кухня, і окремий санвузол.
Кажу сватам – робіть ремонт і нехай діти заїжджають, але вони не погодилися.
Сваха каже, а як ми в чуже майно вкладатися будемо, там нашій доньці нічого не належить, а ремонти зараз дуже дорогі.
В підсумку, молоді зняли собі квартиру, тепер вся зарплата сина йде на оренду, проїзд і їжу.
Невістка теж щось заробляє, але вона на одяг витрачає всю свою зарплату.
І телефони міняє, ось нещодавно найновіший iPhone взяла собі в кредит, а син має все оплачувати.
Я як в інтернеті глянула на його ціну, то навіть не знала, що сказати. За ці гроші можна було б ремонт в двох кімнатах зробити.
Чоловік мене заспокоює, просить не втручатися, нехай молоді живуть як знають.
А я не можу спокійно за цим дійством спостерігати.
Для чого ж ми тоді будували такий величезний будинок?
І до чого доробиться мій син з такою дружиною?
Я просто в розпачі, бо ми з чоловіком кукуємо в нашому величезному будинку, а син платить за житло чужим людям через примху своєї дружини.
Не вміє моя невістка копійку цінувати, і це – основна проблема.
Не знаю, як допомогти сину, що мені робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.