fbpx
Breaking News
– Теpміново пpиїжджайте, – гoлос у мами був стpивожений, на дворі 10 годинa вeчора, – не втpачайте час, я чекaю вас теpміново. Син, зять, я і Настя, обидві вaгiтні, з велuкими живoтами мчимo до мами. А пoтім Настя прoвчила свекpуху. Контpольний вuклик в лоб свекрушиного теpпіння Настя зрoбила з мого телефону. Мама пpиїхала після рoботи, як oбіцяла. -Настю, може миp? Я зрoзуміла, я все зрoзуміла
Я все жuття чекала слушної нагоди, але час збігав дyже швидко. Зараз мені 54. Я дyже шкoдую, що послухалася сестру, а заpaз вже занадто пізно щось змінювати. Нeмaє вже ні сuл, ні здopoв’я
Надя пoспішала на pинок, але вeличезні сyмки з китaйським і туpецьким шмaттям гaльмували ходу. Зупuнилась мaшина, наче в oлігарха, а з неї вuйшов Василь. Згaдала тоді, що стаpий Михась вiщував – Люді щасливе зaміжжя і жuття в іншому місті, а Наді, щоб дoлю не пpогавила
Нoвій дpужині Андрія було всього двадцять рoків. Її бaтьки – його рoвесники. Мoлоду дpужину рaзом з батьками Андрій зaбрав з сeла в міcто. З пoпередньою дpужиною рoзійшовся чеpез кoмп’ютер
«Я пам’ятаю добре час без інтернету». Неймовiрний вірш-спогад! A у вaс тaке дитинcтво булo?
Діаспора
“Дітям виплатили 2500 євро стипендії” – досвід української мами в Іспанії

В Іспанії обов’язкова освіта починається з 3-річного віку. Діти часто змінюють школу. Є навчальні заклади, де переходять з одного приміщення в інше. Є такі, де вчаться лише маленькі діти, потім – учні середньої ланки, окремо – старші школярі. Діти рідко закінчують школу з однокласниками, з якими починали вчитися.

Про це розповідає у своєму блозі українка 51-річна Олена Костенко, яка 15 років живе в Іспанії, пише gazeta.ua.

“Мої сини-близнюки приїхали сюди влітку 2006 року. У школі для них та інших дітей-емігрантів організували уроки іспанської мови. Щороку їм дають допомогу на придбання підручників, оплачують обіди. У першій школі вчителям не сподобалися мої прохання стежити за тим, чи записали хлопці домашнє завдання. Одного разу вчителька назвала моїх синів жебраками. Я пішла до директора школи. Вона запевнила, що насправді це слово нейтральне. Наступного року мої діти вчилися в іншій школі”, – пише Олена Костенко.

У школах ніколи привселюдно не говорять погано про учнів. Про проблеми з навчанням чи поведінкою вчителі розповідають батькам лише приватно. Після контрольних робіт учні також не знають оцінок своїх однокласників.

“Після переходу моїх дітей до середньої ланки освіти був ще один прикрий випадок. Учень з іншого класу зазирнув до класу, де вчилися мої хлопці. Голосно вигукнув: “Усі іноземці – сучині діти!”. Я про цей інцидент розповіла директору. У школі провели розслідування, поговорили з винуватцем. Наступного року я знову перевела синів в іншу школу. Нова школа була напівприватною, релігійною. За місяць навчання платила 25 євро”.

У дітей іспанців є традиція запрошувати друзів у гості з ночівлею.

“Моїх дітей також почали запрошувати. У відповідь ми запрошували до себе. Друзі були здивовані нашими українськими сніданками. Іспанці снідають печивом з какао, пластівцями з молоком”.

Якщо діти в Іспанії після середньої освіти мають намір продовжити навчання в університеті, вступають на спеціальне підготовче навчання bachiller.

“У державних школах він безкоштовний. Там, де навчались мої діти, потрібно було платити 240 євро на місяць. Ми вирішили перевести дітей до державного bachiller. Класний керівник розповіла про це директору школи. Та попросила не забирати дітей зі школи, а стипендію, яку держава платила синам за успішне навчання, віддати школі. У перший рік моїм дітям дали майже 1000 євро кожному. Цього не вистачило на половину вартості навчання. Наступного (bachiller триває 2 роки) їм дали майже 2500 євро”, – каже Костенко.

Читайте також: УРОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ КОШТУЄ 1450 ГРИВЕНЬ — УКРАЇНКА ПРО ЖИТТЯ В АВСТРАЛІЇ

Related Post