fbpx
Життєві історії
Діти підросли і я вирішила поїхати в Україну до себе в село і провідати свою сестричку. Коли дійшла до подвір’я, то здивувалася, адже побачила хатину свого дитинства

Я народилася і виросла в селі, своє дитинство теж провела там. Закінчивши школу, поїхала навчатися в місто, там, по закінченню навчання, познайомилася зі своїм чоловіком.

Він родом з Німеччини, а приїхав в Україну у справах. Декілька місяців жив у своїх родичів, так нас з ним і доля звела. Чоловік мій дуже добра людина, ми з ним одружилися і поїхали жити до нього.

Свекри мене дуже добре прийняли у свою сім’ю, хоча в них ще є дві доньки. З їх родиною так легко і добре спілкуватися, там не заведено, щоб батьки втручалися в сім’ю своїх дітей, ми з ними, як добрі друзі. А зовиці дуже підтримували в усьому мене, адже розуміли добре, що мені непросто звикнути до їх звичаїв. Від їх сім’ї віяло теплом і затишком, мені дуже пощастило з родиною свого нареченого.

Спочатку ми часто приїжджали в село до батьків, з ними залишилася жити моя старша сестричка, там вона вийшла заміж і жила в батьківській хаті. А коли батьки залишили нас одне за одним, то ми стали рідко навідуватися до сестрички, у чоловіка робота, та й я одним за одним народила двоє діточок, постійно була зайняла домашніми справами.

До своєї сестри Олени я телефонувала часто, знала, що в неї вже троє діток, вона завжди була щасливою, щебетала, розповідала, що в них усе добре. Завжди Олена сміялася, постійно про діток розповідала, які вони кмітливі і добрі у неї.

Наші діти трішки підросли, і я вирішила приїхати в Україну і провідати свою сестру.

Коли дійшла до подвір’я, була здивована дуже – сусіди скрізь хати перебудували на великі будинки, а хатина моєї сестри стоїть, як ще в моєму дитинстві. Зустріли мене мої маленькі племінники щасливі і радісні, а от Оленка була сумна і втомлена. За тиждень, що я гостювала в неї, зрозуміла, що в неї недобрий чоловік, він ніде не працює, лише іноді бере підробітки і приносить якісь копійки в дім. Сестра все робить сама і по господарству, і з дітьми вона, ще й на роботу ходить. Я не розумію, чому вона не залишить чоловіка, адже їй приходиться годувати ще дорослу людину, а вона в своїй хаті живе.

Я приїхала додому і зараз думаємо з чоловіком, як допомогти сестрі, я хочу, щоб в неї було щасливе життя.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page