У мене є єдиний син. Як і будь-яка мати для своєї дитини я готове була останнє віддати. Мені зараз 60 років, а Ярославу, моєму синові, 32. Трохи більше 10 років тому я зустріла чоловіка. Степан щойно вийшов на пенсію, ми вирішили жити з ним разом в його квартирі. Син уже на той час жив окремо, навіть в іншому місті, тому свою квартиру я здавала, плюс ще працювала.
Ярослав у свій час поїхав вчитися в іншу область, так там і залишився жити. Робота була за професією, нехай і не шикарна, але все ж дозволяла знімати житло і жити без боргів і кредитів. Я допомагала йому чим могла: висилала йому подарунки до свят. Коли посилки з їжею і одягом, коли просто гроші, по кілька тисяч.
Так ми і жили, а потім син вирішив одружитися. Але, як і у всіх молодих людей, з’явилася проблема з житлом. Тоді Ярослав мені і каже:
– Мамо, ну ти розумієш, у неї своя квартира, нехай і однокімнатна. Я не хочу жити у дружини на пташиних правах. Ти ніби як визначилася, в твоєму віці куди розходиться-сходитися, так і будеш жити до кінця з Олександром Дмитровичем. – Давай, ти свою квартиру продаси і мені гроші віддаш, тоді ми з дружиною зможемо більшу спільну квартиру придбати, документи оформимо в частковій власності. Мамо, прошу тебе, для мене це єдиний вихід.
Я довго сумнівалася, адже я не тільки дохід втрачала, але і свій кут. З досвіду мені відомо, що життя непередбачуване, навіть на пенсії можна опинитися на вулиці. Але і синові дуже хотілося допомогти.
Поговорила з Олександром, той м’яко кажучи, був проти продажу моєї квартири. Але, все-таки син зміг мене переконати продати своє житло і віддати йому всі гроші.
Весілля зіграли шикарне. Квартиру купили, оформили, як і обіцяли в частковій власності, і навіть мене з Олександром на кілька днів запросили до себе в гості. Але за 10 років це було всього 3 рази.
Зараз я вже вийшла на пенсію. Допомагати сину мені стає все складніше. А чим далі, тим більше у нього запитів. Тепер він вже не просить, а запитує, коли буде посилка і скільки я зможу йому вислати.
Син постійно висилає фото внучки і відео. Звичайно, це мене дуже розчулює і знову думаю, як би і де заробити грошей на подарунки родині сина.
Подруги ж, всі як одна говорять, що пора б синові допомагати мамі, а не вимагати все собі та собі. Олександр мовчить, але я бачу, що це йому дуже не подобається. Це стало причиною того, що в наших стосунках стався серйозний розкол.
Уже більше місяця наші відносини з Олександром тріщать по швах. Діти Олександра хочуть, щоб він продав своє житло і віддав їм гроші. Доньці вони потрібні, щоб придбати більшу квартиру, синові не вистачає певної суми на те, щоб закінчити будинок в передмісті. Причому син обіцяє по закінченню будівництва забрати батька до себе, але тільки батька.
Бачу, що Олександра ця пропозиція зацікавила. А я вже кілька днів не сплю, все думаю, що тепер буде зі мною. Невістка давно дала мені зрозуміти, що їхня сім’я тільки їхня і більше нікому в ній місця немає. Що робити, куди йти, якщо Олександр, все ж, продасть квартиру і випише мене, я не знаю.
Питати поради у сина я боюся. Тепер я усвідомлюю, що в будь-якому віці, як би не любили ви дітей і вони вас, треба мати свій кут. Будь-який, навіть дачу невелику і то вже добре… Ніколи не знаєш, де опинишся на старості і хто буде поруч.
Одним словом, маю проблему і не знаю, як її вирішити.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
