fbpx

Дітей на ноги я таки поставила, обом освіту дала. Від чоловіка ніякої допомоги не було. Навпаки. Він йдучи сказав, прийдеш, станеш проситися, щоб я повернувся. З цією жінкою вони прожили років 5, а потім він надумав в сім’ю повертатися. Свекруха і моя дочка почали мене вмовляти, щоб я дозволила чоловікові повернутися, мовляв, він погано виглядає, в живе в не дуже хороших умовах, хай повертається, все ж, це батько. Я довго думала, але в результаті погодилася. Чоловік повернувся без нічого, мені довелося йому гардероб поміняти, все нове купити, бо він не мав навіть найнеобхідніших речей. Після цього чоловік вже став зовсім інший, але тих стосунків, які у нас були, вже бути не може

Своїх дітей я практично сама поставила на ноги, хоч і мала чоловіка. Моє життя легким не назвеш, бо я постійно була під суворим під контролем і критикою, адже перші кілька років ми жили з батьками чоловіка.

Квартира невелика, але у нас була своя кімната. Щоправда, свекруха не переставала повторювати нам, що ми живемо на її території, а значить, маємо підкорятися їхнім правилам. Та ми навіть мали харчуватися так, як свекруха хотіла, наприклад, я не люблю картоплю, але була змушена їсти лише її, бо у нас був культ картоплі, і все завдяки свекрусі.

І так було всьому: все, що сказала вона – закон, а моє слово не мало ніякого значення.

Кілька разів я поривалася піти з сім’ї, бо вже не витримувала, але свекруха, заручена підтримкою моєї матері, мене завжди зупиняли. Так і жили. Все життя я працювала і дуже добре заробляла.

Чоловік же весь цей час був у вільному плаванні, шукав себе. Одного разу він заклав моє золото, успадковане від матері. Він майже нічого не заробляв. І так тривало довго. Він все життя гуляв, а в мене не було бажання і часу вникати в його життя. Треба було думати про те, як підняти дітей.

Свекруха свого сина постійно жаліла, а мені казала, що це обов’язок матері – подбати про майбутнє своїх дітей, і в приклад мені ставила себе.

А потім – ще гірше: я дізналася, що у мого чоловіка є інша жінка. Роман з колегою по роботі у нього тривав вже кілька років, а потім він вирішив у всьому зізнатися і піти з сім’ї.

За таких обставин жити з свекрухою я не могла, тому зібрала дітей і пішла жити на квартиру. Я могла собі це дозволити, бо заробляла дуже навіть непогано. Але працювала я як віл, на двох роботах.

Дітей на ноги я таки поставила, обом освіту дала. Від чоловіка ніякої допомоги не було. Навпаки. Він йдучи сказав, прийдеш, станеш на коліна попросишся, щоб я повернувся. З цією жінкою вони прожили років 5, а потім він надумав в сім’ю повертатися.

Свекруха і моя дочка почали мене вмовляти, щоб я дозволила чоловікові повернутися, мовляв, він погано виглядає, в живе в не дуже хороших умовах, хай повертається, все ж, це батько.

Я довго думала, але в результаті погодилася. Чоловік повернувся без нічого, мені довелося йому гардероб поміняти, все нове купити, бо він не мав навіть найнеобхідніших речей.

Після цього чоловік вже став зовсім інший, але тих стосунків, які у нас були, вже бути не може.

Донька його дуже любить і просить пробачити, але я не можу ось так просто все забути.

Як позбутися від негативу і пожити хоч трохи в любові та злагоді? Все життя якось шкереберть.

А свекруха стоїть на своєму, що винна в усьому я, бо від добрих дружин чоловіки не йдуть. А тепер він зробив милість, повернувся, і я маю бути від цього щаслива. От тільки мені чомусь не радіється.

Спеціально для Українці Сьогодні.

Фото ілюстративне.

You cannot copy content of this page