Часто чую як батьки дають квартири своїм дітям, і відверто заздрю, бо моя мама намагається забрати в мене житло. Вона вважає, що я не заслуговую на спадщину і тепер ми з нею не розмовляємо.
Батьки розлучилися, коли мені було шість років і, через деякий час, мама знову вийшла заміж, народилася моя сестра Ліда. Вся увага була, звичайно ж, їй. Щоб я не заважала мамі, з часом мене забрали до себе бабуся і дідусь, батьки мами. Мама мені казала, що це тимчасово поки сестра трохи підросте, а то їй з двома дітьми важко, а потім вона знову забере мене додому.
Але так не сталося, бо потім не стало дідуся, і мама сказала, що я вже звикла до школи в цьому районі, і немає сенсу переїжджати назад, та й бабуся не повинна залишатися одна.
На канікули, а іноді на вихідні мама просила, щоб я приїжджала до них, нібито вона сумує, а виходило, в основному, для того, щоб посиділа з сестрою, поки вони з вітчимом кудись сходять. Я нічого не мала проти, так як люблю свою сестру, і ми і зараз з нею нормально спілкуємося, хоч і не жили разом.
Дідусь ще за життя оформив свою квартиру на мене, мама про це дізналася, тільки коли його не стало, і стала вмовляти бабусю поділити квартиру порівну між мною і Лідою. Але бабуся не погодилася і сказала, що міняти дідусь нічого не дозволяв, тим більше, що я живу тут і допомагаю їй у всьому.
Мама не стала сперечатися з бабусею і тільки тепер я зрозуміла чому. Вона розраховувала, коли не стане бабусі, що це питання можна буде легко вирішити зі мною і зараз, коли я відмовилася, мама мені заявила: «Не станеш же ти судитися з рідною матір’ю?».
Весь час намагається мене вмовити поділити квартиру порівну з сестрою, адже мені одній, за її словами, трикімнатна квартира ніби як забагато, а то, що вони мене ніколи толком не виховували і бабусі з дідусем зіпхнули, згадувати не хочуть.
Зараз до мене переїхав жити мій хлопець, ми збираємося одружитися і вже подали заяву, але мама не дає мені спокою, постійно приходить і починає навіть при ньому говорити, що я пошкодувала квартиру для рідної сестри, зате пустила жити сторонню і чужу людину, яка залишить мене без нічого.
Але мій наречений не претендує на мою квартиру, він прописаний у батьків і нічого міняти ми не збираємося, просто будемо жити у мене, а не у нього, хоча у них теж велика квартира.
Постійні лайки з мамою мені вже набридли, але вона постійно говорить, що забере частину квартири через суд, адже це квартира не тільки моя, а й її батьків. Сподіваюся, що до цього не дійде.
Фото ілюстративне – ispovedi.
