fbpx
Життєві історії
Десь за пів року ми з чоловіком закінчили основну частину ремонту, мені дуже подобалося, що вийшло. На новосілля вирішили зібрати рідних та друзів. Всі ремонт похвалили, крім моєї мами

Мама мого чоловіка зробила нам подарунок на весілля – віддала нам свою квартиру, яку до того багато років здавала. Гроші, які нам подарували гості на весілля, ми витратили на ремонт та нові меблі.

За що я вдячна свекрусі, то це за те, що одного разу віддавши ключі, вона більше не ходила, не перевіряла, як ми там розпорядилися ремонтом, не лізла з порадами. А от моя мама за двох старалася, хоча ніхто її про це не просив. Вона старанно брала участь у нашому ремонті, вибирала шпалери, ламінат і навіть тюль на вікна.

Загалом цінні поради з неї сипалися постійно, тільки встигай слухати. Одного разу я сказала мамі, щоб вона не втручалася, бо це наша квартира, і нам в ній жити. Мама образилася, поскаржилася сестрі. Та давно живе з чоловіком в іншому місті, а з мамою здебільшого телефоном і спілкується.

Десь за півроку ми з чоловіком закінчили основну частину ремонту, залишалися дрібні доробки. Мені дуже подобалося, що вийшло, робили просто під себе. На новосілля вирішили зібрати рідних та друзів.

Всі ремонт похвалили, ну, крім моєї мами. Вона сказала: «Нічого, але я зробила б по-іншому», а потім заявила, що теж збирається робити ремонт. Ну, добре, що збирається, гарна річ.

Тижнів через два мама дійсно почала масштабний ремонт, це вам не просто шпалери переклеїти поміняти фіранки. Скільки такий ремонт коштує, я приблизно уявляла, бо ми самі нещодавно у цьому варилися. Запитала, звідки у мами такі гроші, вона хитро посміхнулася і сказала, що мала накопичення.

Але коли ремонт закінчився, з’ясувалося, що нічого вона не мала, а брала великий кредит під ремонт, який тепер вона сама сплатити не може. Сенсу картати її не було, вже все зроблено, і тепер якось треба було вирішувати проблему. Ми з чоловіком не мали захмарних зарплат, тому виділяти мамі потрібну суму було ні з чого. Єдиний варіант, який прийшов на думку, це здати нашу квартиру, переїхати до мами, і намагатися швидше якось розрахуватися з банком.

Чоловік увійшов у становище і погодився переїхати до тещі. Мама не знала, як нам дякувати. Але так було лише спочатку. Потім вона почала демонструвати, як важко їй з нами живеться, хоча і за комуналку, і за їжу ми скидалися. У вихідні висипатись нам не вдавалося, бо мама з самого ранку включала телевізор і гуркотіла посудом. Могла і пилососити почати о дев’ятій ранку.

Що б ми не робили, ми робили не так. А якщо я щось говорила мамі, вона тут же скаржилася сестрі. Чудово вони з мамою влаштувалися: одна кредитів набрала, а тепер їй щось не подобається, коли їй пішли назустріч і допомагають, друга ні копійкою не вклалася допомогти, зате вдає із себе особу, яка дуже хвилюється за матір.

Мамі я тоді сказала, що якщо їй так нелегко з нами жити, то ми повернемося до себе, але допомога від нас буде дуже мінімальна. Нехай тоді сестра їй допомагає.

– Але у них із чоловіком кредит на квартиру, з чого вони допомагатимуть? – питає мама.

– Не допомагає – тоді й думку свою тримає при собі. Ще мені не вистачало вислуховувати, що я допомагаю тобі неправильно від тієї, що взагалі не допомагає.

Потім якийсь час все було тихо, а нещодавно мама за сніданком порахувала, скільки шматків ковбаси з’їв мій чоловік. Нами купленої ковбаси, між іншим.

Чоловік сказав, що повертається додому, ми пішли збирати речі. А мама так і не зрозуміла, що такого вона сказала.

До кінця місяця залишалося два тижні, ми попередили квартирантів, щоб шукали квартиру з нового місяця, а самі поки що прийшли жити до свекрухи. Вона за два тижні жодного разу нас не дорікнула, хоча їй ми незручностей завдали добряче.

Наразі ми виділяємо мамі третину щомісячного платежу за кредитами. Решту нехай платить сама і просить сестру. Мамі такий розклад, звичайно, не подобається, вона кличе нас назад, каже, що все зрозуміла та усвідомила, що тепер усе буде інакше, але я не вірю.

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page