Мій чоловік Андрій, з яким ми вже як пару років живемо разом у шлюбі, раптом згадав свою колишню дружину, на превеликий жаль для мене. Він почав постійно їй телефонувати і пропонувати зустрітися з ним, для мене це було дивно та незрозуміло, якщо чесно.
Він потім мені пояснював це тим, що йому скучно живеться, а з нею цікаво розмовляти, вона рорзумна, начитана і багато на чому розуміється, вона цікава співрозмовниця.
Один раз я побачила його на балконі, коли він мило шепотівся з нею по телефону, я відразу зрозуміла в чому справа. Ми поговорили з цього приводу довго. Я пояснила Андрійові, що мені це неприємно і не хотілося б, щоб він з нею спілкувався взагалі, щиро кажучи.
Тоді чоловік тоді сказав, що зрозумів мої почуття і більше не буде робити. Але розмови тривали й надалі, не дивлячись ні на що, просто потайки від мене, Андрій став ховатися.
Вчора я якраз купала дитину у ванній, знову почула як чоловік говорить з кимось по телефону на балконі. Підходжу ближче, він мене навіть не помітив, з усім своїм ентузіазмом заговорює колишню, просить її відкласти всі свої справи, щоб з ним зустрітися десь в кафе.
Коли Андрій побачив мене, відразу ж вимкнув вій телефон. Він, напевне, думав, що я нічого не чула і не зрозуміла.
Я нічого йому тоді не сказала, а просто мовчки пішла назад до своєї дитини, а на душі було мені дуже прикро від всього, думаю, заміжні жінки зрозуміють мене.
Дивлюся я, Андрій мій він вже почав одягатися. Запитала я його відразу, куди він збирається. Він спокійно так відповів, що треба віддати людині з однієї фірми документи, йому доручили це на роботі ще зробити і це його обов’язок тепер, відмовити він не може. Я сказала, що піду з ним, хочу просто прогулятися.
Він посміхнувся мені у відповідь якось дивно, мабуть не був готовий до такого повороту подій. Відповів, що я його вивела на чисту воду і йому треба зустрітися з колишньою, а при мені вони поговорити не зможуть.
Ось так. Пішов, взявши з собою 1000 гривень
Прийшов Андрій десь через годину. Розпитував у мене, чому я така сердита і зовсім без настрою. Виправдовувався, що просто хотів прогулятися, говорив всякі нісенітниці, які були мені вже не цікаві, адже я все розуміла і сама прекрасно.
Я ж не бажала з ним розмовляти зовсім, взагалі не бачила в цьому ні грама сенсу, адже він не зважав на мої попередні прохання і на мою думку.
Коли я пішла укладати дитину спати, він запитав, чи я буду спати, чи ще прийду. Я відповіла, спати.
Після того, як дитина заснула, я вийшла в зал. А він сховався на кухні і знову зі своєю колишньою розмовляє по телефону.
Як мене побачив, одразу вимкнув телефон свій, прийшов до мене на диван телевізор дивитися.
Я більше не хотіла мовчати і терпіти таке відношення до себе, взяла у чоловіка телефон, рішуче подзвонила його «коханій». Питаю – ти навіщо дзвониш моєму чоловікові? Що тобі від нього потрібно? Я хочу поговорити.
Я очікувала все, що завгодно, але тільки не того, що вона почне скаржитися на нього, говорити, що він набрид їй зі своїми дзвінками і просила мене його заспокоїти, та жінка просила, щоб я заборонила своєму чоловікові їй телефонувати.
Я втомилася, я не знаю, як вже розмовляти зі своїм чоловіком, як просити його мати повагу до мене. Що робити, щоб все повернулося на свої місця?
Я маю спокійний характер і якихось суперечок в сім’ї влаштовувати не збираюся, це не вихід. Думаю, що від цього все стане ще гірше для нас обох.
Але до цих пір не можу прийти в себе і почати щось робити. Якось так неспокійно на душі, навіть не знаю, чи взагалі мій чоловік мене кохає тепер, чи має почуття лише до тієї жінки.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – pixabay.
