Десь 3 роки тому мені чоловік купив красиву шубу.
Вона досить таки дорога, адже повністю натуральна.
Я тоді якраз чекала дитину, і Петро вирішив подарувати мені її, щоб я не мерзла.
А зараз наш синочок підріс, восени та взимку я з ним буду частенько гуляти, в шубі мені не зручно, та й стрункішою я стала після народження дитини, вже не влажу в неї, на жаль.
Та й зараз я розумію, що мені зручно буде гуляти в пуховику, чи звичайному пальто.
Я сказала Петрові, що вже цю шубу носити не буду і він сказав, щоб я продала її.
Але я попросила чоловіка, щоб він запропонував своїй мамі, можливо, вона носитиме, у нас з нею майже один розмір.
Зараз зима, холодно, мороз, вона якраз може пригодитися мамі, щоб та не мерзла.
Мені самій було незручно пропонувати мамі чоловіка річ, яку я вже носила, щоб вона не образилася на мене.
Тому я добре подумала і попросила Петра, щоб це зробив він сам, адже вони рідні люди, порозуміються між собою краще, ніж зі мною.
Свекруха, аж зраділа, сказала, що з задоволенням ходитиме в цій шубі і з великою радістю прийме такий подарунок.
Ввечері після роботи чоловік відвіз шубу своїй мамі, вона її приміряла, ще фото мені прислала, як їй гарно у ній.
Сміялася, що тепер всю зиму і весну буде ходити в шубі, не зніматиме за будь яку погоду, адже вона дуже їй подобається, дуже дякувала мені.
А наступного дня чоловікові подзвонила рідна сестра, моя зовиця Ольга.
Вона нещодавно розлучилася зі своїм чоловіком, повернулася жити до мами з дитиною і тепер стала якась така недобра, заздрить усім: хтось відпочивати їде, хтось машину купує, хтось краще одягається, хтось краще харчується, а вона не може собі цього дозволити.
Ольга тоді відразу сказала братові, що совісті у нас немає, дали мамі ношену річ, яка вже не потрібна нам, а могли купити їй нову.
Мені не сподобалося це. Чому Ольга коли була заміжньою не купила своїй мамі шуби?
Чоловік відразу маму набрав, запитав чи вона не ображається на нас, може просто не хотіла нічого нам говорити.
А свекруха моя якраз була в гарному настрої, вона аж розсміялася, сказала, що як можна ображатися за це?
Шуба ця дуже красива, майже нова, їй усі заздритимуть, адже мало хто має таку річ.
Виявляється, сестра чоловіка повернулася додому і побачила, як мама міряє шубу, поросила, щоб та віддала їй її.
Та мама сказала, що вона вже на пенсії, на таку річ собі вже не заробить, а донька молода, ще не одну шубу матиме на свій вік.
Свекруха тоді відразу сказала, що їй шубу невістка подарувала і буде негарно, її комусь віддати.
Ольга образилася і відразу зателефонувала нам.
Та мама сказала більше на її слова не зважати, то вона від заздрості, що ми гарно з чоловіком живемо.
Я така щаслива, що маю хорошу свекруху.
Вважаю, що вона дуже правильно вчинила. Хіба не так?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- Мама щодня мені стала скаржитися, що втомилася, ще недобре їй і, хоча їй до пенсії рік, я сказала звільняйся, ми тобі з чоловіком даватимемо гроші. Мама звільнилася, їй стало легше, а я стала з чоловіком економити на собі, щоб було з чого їй допомагати. А якось, зовсім випадково, дізналася, що вона невістці гроші дає
- Брат з невісткою надумали продати мамин будинок, мені віддати мою частку, а маму в такому випадку вони заберуть до себе. Але я проти цього. Цей будинок – мамин, і він їй потрібен, це її куточок на цій землі, де все зроблено з любов’ю, тому я не дозволю його зараз продавати
- Коли Наталка їхала в Італію на заробітки, свою доньку залишила на матір в селі. Роки минали, вона трохи грошей їм висилала, але 100 чи 200 євро в місяць, бо в селі багато не треба жінці старій та дитині малій. А потім Наталка дізналася від людей, що донька її заміж виходить і поспішила в Україну. Подарунок приготувала і думала, що рідні дуже зрадіють розкоші такій
- Тато нещодавно мені з села подзвонив, мовляв, мама занедужала, приїжджай, доглядати будеш, важко вже їй. Я спочатку стала речі збирати, а потім зупинилася – не поїду до неї, хай там що хочуть люди говорять, а в мене життя своє
- Ювілей у мене був наприкінці березня. Я приїхала додому і зібрала всіх дітей і внуків за святковим столом. Спочатку все було більш-менш, але потім вони знову зчепилися за гроші. Кожен вважав, що йому дісталося найменше. Настрій вони мені добряче зіпсували. Тепер я думаю, що робити далі