Марія Олександрівна все життя присвятила своєму єдиному сину, якого виховувала одна. Батько хлопчика Степан відмовився від нього коли дізнався, що жінка чекає дитину. Степана Марія більше ніколи не бачила.
Якби не допомога мами, то одній було б важко виховати сина. Марія жила в невеликому містечку на околиці області і з роботою завжди було складно, особливо коли роботодавці дізнавалися, що у неї малолітній син.
Коли Денису виповнилося 6 років, то бабусі не стало. Марія вирішила переїхати до сусіднього міста. щоб у дитини було хорошу освіту, та й роботи там побільше.
Жінка продала будинок і зібравши всі накопичені кошти, поїхали в місто. Перший час вони жили у їх родички. Марія влаштувалася на роботу, а сина відправила в садок. Жінка накопичила потрібну суму і вони з сином переїхали в невелику однокімнатну квартиру.
Минуло 30 років. Денис виріс і одружився. Марія Олександрівна продовжувала піклуватися про сина і його сім’ю. Навіть вийшовши на пенсію, вона продовжувала працювати всі гроші, які залишалися після оплати квартири і продуктів вона віддавала невістці або просто купувала на них подарунки для онука.
Денис звик, що якщо він прогуляє всю зарплату з друзями, то мама завжди знайде грошей на продукти і все необхідне. Та й посидіти з онуком вона ніколи не відмовлялася, якщо не була на роботі.
Марія Олександрівна навіть намагалася здійснити платіж по кредиту сина, який він взяв на покупку квартири. Жінці доводилося відмовляти собі у всьому, вона ходила в старому одязі, ніколи нічого собі не купувала, аби лише у сина все було. Замість того, щоб купити нові чоботи, вона носила старі в ремонт і не всі майстри вже бралися їх ремонтувати.
Але коли Марія Олександрівна захворіла, то її життя змінилося кардинально. Вона більше не могла працювати і платити за сина теж не могла. Їй навіть толком не вистачало грошей на своє лікування.
Денис умовив маму продати її квартиру і закрити його борг по кредиту, а самій переїхати до них. Жінка погодилася. Не минуло й двох місяців з моменту продажу її квартири, як син почав говорити їй, що їм вона заважає і незабаром у них з’явиться ще одна дитина, тому він відправляє її жити в будинок для людей похилого віку.
Денис став кожен день дорікати маму тарілкою супу, жінка жила в кухні на розкладачці, але і там вона йому заважала. Марія Олександрівна не могла більше так жити і зібравши речі поїхала в будинок для людей похилого віку.
Відколи Денис вигнав маму, за три роки він так і жодного разу не відвідав її. Марія Олександрівна познайомилася там із самотнім літнім чоловіком, який виявився в будинку для літніх людей з-за того, що його зір погіршився і за ним був потрібен догляд, а діти не хотіли цим займатися.
Микола Петрович і Марія Олександрівна полюбили один одного і одружилися. Вони переїхали в квартиру чоловіка і почали разом жити. Марія Олександрівна дбала про чоловіка з такою ж ніжністю і любов’ю, з якою вона дбала раніше про свого сина Дениса.
Фото ілюстративне – eaomedia.
