В березні минулого року я поїхала за кордон, зупинилася в Німеччині. Тут вже багато років живе мій тато, то ж я подалася до нього.
Мама моя теж за кордоном, в Італії, але у нас з нею всі ці роки були дуже прохолодні стосунки.
Розлучилися мої батьки ще 15 років тому, я якраз школу закінчувала.
Мама відразу поїхала на заробітки в Італію, а я залишилася з батьком.
10 років тому тато теж виїхав за кордон, зупинився в Німеччині у свого родича.
З батьком я підтримувала спілкування, а от з мамою ми майже не спілкувалися.
В Італії вона знайшла собі чоловіка, у неї там почалося нове життя.
Говорила я з мамою по телефону лише на свій день народження, коли вона мене вітала, і все.
День народження у мене на початку квітня, і в цьому році мама вперше мені не зателефонувала.
Спочатку я не звернула на це уваги, але потім чомусь захвилювалася, на душі стало якось неспокійно.
Через спільних знайомих я знайшла номер чоловіка, з яким останніх 10 років мама жила, і зателефонувала йому.
Він повідомив мені сумну новину – у моєї мами стався iнсульт, вона не рухається, не може говорити, одним словом, ситуація критична.
Я відразу взяла квиток і полетіла в Італію.
Мама мене не впізнає, не говорить, і я просто в розпачі, не знаю, що робити.
Справа в тому, що в Італії мама нелегал, вона так і не зробила собі ніяких документів, в неї немає медичної страховки.
Жила останні роки в далекому селі, на півдні країни, глуш повна, немає залізничного сполучення, лише зрідка приїжджає автобус.
Я не впевнена, чи зможу в такому стані перевезти маму в Україну, та чи й потрібно це?
Навіть немає з ким порадитися, від чого стає нестерпно сумно.
Дуже хочеться їй допомогти, але як?
Може хтось дасть пораду, як в Італії допомогти мамі, при тому, що італійських документів у неї немає, і грошей теж.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.