fbpx
Життєві історії
День народження свекруха вирішила відзначити близьким колом: син з невісткою, сестра з чоловіком, племінниця і близька подруга – ось і всі гості. За столом були тости і поздоровлення, подарунки та побажання. Коли дійшла черга до мене, то свекруха злегка скривилася, немов неприємно було їй чути привітання від невістки. Я стрималася, і як ні в чому не бувало початку вітати свекруху, після чого наші стосунки сильно змінилися

Моя свекруха Вікторія Миколаївна на нашому весіллі не відходила від нас ні на крок, постійно робила якісь дивні речі: то комірець мого чоловіка поправляла, то волосся причісувала. І з такою тугою дивилася на сина, ніби його від неї забирають назавжди.

Я подумала, що як маму, її можна зрозуміти. Але було дивно спостерігати, як мати дорослого сина, який щойно одружився, опікується ним при гостях.

А під кінець вечора Вікторія Миколаївна, обнявши сина, розридалася у нього на плечі, немов проводжаючи в далекі краї. Я знову подумала, що це від хвилювання так поводиться свекруха. Заспокоювало мене лише те, що жити ми будемо окремо: ще до весілля ми зняли квартиру.

Але медовий місяць вийшов більше гіркуватим, ніж солодким. Вікторія Миколаївна телефонувала щодня і приходила через день. Андрій працював в дорожньо-будівельної компанії і частенько на роботі траплявся аврал, тож доводилося затримуватися.

І ось в ці години, коли чоловіка не було вдома, приходила Вікторія Миколаївна. Вона терпляче сиділа на кухні і чекала сина, спостерігаючи, як я готую для нього вечерю і коментуючи майже кожен мій крок.

Я терпляче вислуховувала всі зауваження. Згідно кивала головою, навіть коли свекруха рилася в нижній білизні чоловіка і давала вказівки, що йому носити, а що не носити.

Я намагалася показати, що я теж піклуюся про свого чоловіка, і постійно говорила, що все у нас з Андрієм добре, що ми любимо один одного. Але при слові «любов» Вікторія Миколаївна змінювалася в обличчі, як ніби не рада була, що син щасливий. І чим більше я виявляла свою любов, тим більше невдоволення було у Вікторії Миколаївни.

Одного разу, залишившись наодинці зі свекрухою, я відверто сказала їй:

– Вікторіє Миколаївно, даремно ви так нас опікаєте і не довіряєте мені. Я люблю Андрія.

– Ой! – махнула роздратовано рукою свекруха. – Навіщо йому твоя любов?! Так як мати любить, ніхто мого сина любити не буде. Так що даремно стараєшся.

Від несподіваного визнання свекрухи я дещо розгубилася.

– Ви що ж, хочете, щоб я чоловіка не любила? Вам так легше буде? – запитала я..

– Ти краще готувати навчися, щоб мій син харчувався нормально, – уникла відповіді Вікторія Миколаївна.

А після цього зібралася і пішла додому. Андрію я нічого не сказала, не стала обговорювати дивну поведінку його матері. Тим більше наближався день народження Вікторії Миколаївни, – не хотілося псувати свято.

День народження свекруха вирішила відзначити близьким колом: син з невісткою, сестра з чоловіком, племінниця і близька подруга – ось і всі гості.

За столом були тости і поздоровлення, подарунки та побажання. Коли дійшла черга до мене, то свекруха злегка скривилася, немов неприємно було їй чути привітання від невістки. Я стрималася, і як ні в чому не бувало початку вітати свекруху.

Привітання у віршах я підготувала заздалегідь і зачитала його при гостях. Привітання було щирим і душевним, навіть сестра свекрухи розплакалася, а потім всі зааплодували. І тільки Вікторія Миколаївна, стиснувши губи, сухо кивнула головою і прийняла подарунок – золоту підвіску.

Цим я не обмежилася. Тут же, при гостях, я звернулася до свекрухи:

– Вікторія Миколаївна, – почала я, – ви виростили чудового сина. І я дуже рада, що ми зустрілися з Андрієм і що ми разом. Я знаю, що ви його дуже любите. Але я теж люблю Андрія, і з цим нічого не поробиш. Просто дозвольте мені любити мого чоловіка! Тому що якщо ви будете проти, то я все одно буду його любити – без вашого дозволу.

Після цих слів Вікторія Миколаївна і всі гості на кілька секунд замовкли, дивлячись на мене. Вікторія Миколаївна, мабуть, починала розуміти все сказане невісткою: її губи затремтіли, вона хотіла розплакатися. Але її рідна сестра тут же обхопила за плечі:

– Все правильно тобі невістка сказала. Вона у тебе хороша, нехай вони живуть самостійно, а до тебе в гості приходять. Радуйся, що його дружина теж його дуже любить.

Тут Андрій підійшов до матері і теж обійняв її, а потім і я обняла свекруху. Після дня народження Вікторія Миколаївна стала менше переживати за Андрія і частенько всім говорила, що чекає онуків і що буде найкращою бабусею.

Фото ілюстративне – menunedeli.

You cannot copy content of this page