Моя рідна мама живе в селі, вона вже старенька людина і минулої зими їй було зовсім непросто. Ми з чоловіком цей час були в місті, нікуди не виходили, особливо, лише в магазин за продуктами, і не хотіли їхати до мами, щоб у неї все було добре.
А лише навесні поїхали до неї, адже не бачилися давно. Мама таки гарно постаріла за цих пів року, що я її не бачила. Зараз я розумію, що їй потрібний догляд та допомога від рідних людей. Я добре знаю, що мама з села не поїде до нас в місто, але й я не можу сидіти біля неї постійно, адже у мене і у чоловіка робота та діти.
Порадившись зі своїм Данилом, ми вирішили усі зручності зробити у маминій хаті, щоб вона жила в комфорті і в холодну пору року часто на вулицю не виходила. Вирішили, що потрібно їй провести воду до хати, щоб був туалет в будинку, а мама могла собі спокійно попрати речі пральною машинкою, яку теж вирішили купити для неї.
Я відразу подзвонила своїй сестрі, вона теж живе у нашому місті, але теж маму відвідувати не може часто, бо вона нещодавно розлучилася, виховує двох своїх дітей сама.
Я сказала Світлані про наші плани з чоловіком і зауважила, що мій чоловік думає, що було б справедливо та краще для всіх, якби вона дала частину грошей на ремонт маминої хати, а ми все самі зробим.
Світлана, навіть не вислухавши, відмовилася допомагати, вона щиро стала пояснювати, що грошей у неї немає, ледве на харчі з дітьми вистачає, адже вона одна працює і забезпечує свою сім’ю.
Данило не в захваті від того, що сестра відмовилася докласти якусь копійку, щоб покращити добробут рідної матері, адже мамина хата залишиться нам обом. Чоловік сказав, а чому він, чужа людина тещі, має давати гроші для неї, якщо рідна донька відмовилася це робити.
Я, звісно, в душі розумію свою сестру, їй ніде взяти гроші і розумію чоловіка, який незадоволений рішенням Світлани.
Як мені правильно себе повести, щоб ніхто ні на кого не ображався і всім було добре. Я і мамі хочу допомогти, і сестру шкода, і чоловіка можна зрозуміти.
Фото ілюстративне.
