fbpx
Життєві історії
Декілька місяців тому Галині мама розповіла, що донька її подруги, колишня однокласниця Галі, сидить в селі без роботи. Живе за рахунок мами, а та вже більше не може забезпечувати дорослу доньку. Мама просила Галину, щоб та забрала Оксану у місто, знайшла роботу і житло. Галина погодилася, бо ще не знала, чим це все обернеться для неї

Коли Галина дізналася, що її однокласниця у свої 30 років сидить вдома, не може знайти роботи в селі і живе за мамин рахунок, то вирішила допомогти їй. Адже мама Оксани – найкраща подруга мами Галини, вона пообіцяла знайомій, що донька допоможе влаштуватися в місті.

Галина забрала Оксану у місто. Поки однокласниця шукала роботу, жила у неї, хоча квартира однокімнатна, але жінки домовилися, що це поки тимчасово.

Спочатку Оксана була доброю та господарською жінкою, а коли влаштувалася на роботу, то навіть в квартирі перестала прибирати, посуд мити.

Галина довго мовчала, розуміла, що Оксана з ранку до вечора працює, втомлюється, адже міське життя не звичне для сільської людини.

А потім жінці набридло. Галина якось прямо однокласниці сказала, чому вона не прибирає, на що однокласниця відповіла:

– А хіба я маю прибирати у чужій квартирі?

Тоді Галина вирішила, що досить бути добрячкою і довго не думаючи сказала. Якщо її квартира для Оксани чужа, то нехай свою пошукає. До кінця місяця може поспати на кухні, а далі хай збирає речі, бо мити посуд після чужої людини вона теж не наймалася.

Подруга через тиждень з’їхала, а Галина заріклася назавжди рідним і знайомим більше ніколи не допомагатиме і мамі накаже, хай таких друзів обходить стороною.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне – klubstroitelei.

You cannot copy content of this page