Одного дня в мене на порозі з’явилася Оксана, вона тримала в руках якісь папірці, стала розповідати, що тато недобре себе почуває. Зараз їй потрібно багато грошей, так сказали фахівці, коли дивилися його.
Оксану я знаю багато років, ми з нею дружимо давно та ходимо одна до одної в гості, одним словом, спілкуємося добре.
А тут вона стала просити, щоб я позичила їй гроші, лише одна надія на мене, адже всю родину вона обдзвонила і всі кажуть, що грошей немає.
Я тоді позичила подрузі 30 тисяч гривень. Це всі гроші, які були у мене, я їх відкладала не один рік.
А потім тата подруги не стало, у неї було безліч справ і я не хотіла запитувати Оксану про гроші.
Минув місяць, а подруга далі мовчала. Тоді я сама зателефонувала їй, запитала, коли вона мені поверне гроші, адже я їй віддала все, що в мене було. Оксана пообіцяла, що скоро віддасть. Минув місяць, подруга за весь час жодного разу зі мною не розмовляла. Я вирішила знову запитати її про гроші.
Оксана цього разу навіть не брала телефон, а потім мені зателефонував її чоловік. Він пояснив, що подруга чекає дитину, їй зараз не до мене, віддати гроші вона зараз не може, просив, щоб я більше не телефонувала їм. Я самотня, незаміжня, у мене все попереду, я собі ще зароблю і вимкнув телефон.
Я вже добре розумію, що Оксана мені ніколи не поверне грошей. Шкодую, що повірила їй і віддала все, що мала. Та нічого змінити вже не можна.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
