Степан та Тамара довго не мали дітей, а потім у них з’явилася пізня дитина – Дарина. Батьки дуже раділи доньці, вважали її подарунком долі на старості років.
Даринка росла слухняною дівчинкою, розсудливою, іноді дивувала батьків своїми дорослими висновками. Якась недитяча мудрість була їй дана від народження. І вчилася Дарина добре, і в художній школі все у неї виходило.
вступила навчатися на менеджера з туризму. Батько допоміг влаштуватися в успішну туристичну фірму, яка в той час тільки набирала обертів.
Дарині купили машину, квартиру. Підшукували наречених через хороших та заможних знайомих, щоб все як годиться: з пристойної сім’ї, з тим же достатком, з перспективою у фінансовому плані.
Але самій Дарині ніхто не подобався. Зрідка вона спілкувалася з чоловіками, але в основному по роботі. Не було у неї бажання, як сказала вона рідним, будувати з кимось стосунки, їй і так добре живеться.
І ось в 35 років закохується вона в чоловіка з Польщі, батьки лише згодом дізналися, що він одружений. Дарина познайомилася з ним по роботі. Жінка щиро покохала його. Він був старший за неї на 15 років майже, онуків чекає. Розлучатися з дружиною в Польщі він не збирається, ще відразу про це говорив. Так і жив на дві сім’ї, на дві країни, запевняючи при цьому Дарину в щирих почуттях.
А сама Дарина нікого бачити не хотіла, крім свого нового знайомого. Батьків особливо, тому що вони через своїх знайомих намагалися вплинути на цього чоловіка, щоб він перестав спілкуватися з їхньою донькою і їхав жити в свою Польщу.
Дарина тоді заявила, що якщо батьки будуть її постійно повчати і втручатися в її життя, то вона поїде за коханим хоч на край світу. І поїхала.
А коли повернулася, то всі дізналися, що вона чекає дитину.
Поляк той незабаром перестав виходити на зв’язок, почуття у нього зникли зовсім, бачте, після звістки про майбутню дитину.
Народила Дарина сина, залишила свою роботу. Майже рік сумувала за своїм коханим.
Онуком бабуся займається, дідусь працює досі, щоб забезпечити всіх.
Дарина знову збирається в Польщу шукати того чоловіка, каже, що все готова пробачити йому, він її доля, її сенс життя. Син для неї не сенс.
Батьки постаріли за рік як за десять років з таким життєвими турботами. Намагаються знайти причину змін у долі. Бабуся вважає, що тепер вони розплачуються за першу половину щасливого життя. Розуміє, що багато уваги приділяли своїй доньці, усе її дозволяли, ніхто з родини так за дітьми своїми не бігав.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне – gordonua.
