fbpx
Головна » Життєві історії

Чи то нормально – хреститися в маршрутцi, на вулиці? Що про це каже Церква?

Дата публікації: Життєві історії

Чи слiд так виявляти свою вiру в громадському транспортi? На вулицi? Що про це каже Церква?

— Осiнити себе знаком хреста бiля храму — це побожна практика, поширена в Галичинi, — вiдповiдає отець Степан Сус.

Читайте також: Священик хрeстив немовля. Але воно весь час сильно плакало і відштoвхyвало його. Дорослі від цього почали здрuгaтгся. Нарешті мама дитини не витримала, і підійшла до священика

Греко-католики, проходячи чи проїжджаючи повз храми, хрестяться — так вони вшановують Iсуса Христа, який присутнiй у кожному храмi у Святiй Євхаристiї. Якщо людина дотримується такої традицiї, то хреститься не лише бiля греко-католицьких храмiв, а й бiля церков iнших конфесiй — адже Господь у нас один.

Церква не зобов’язує хреститись, проходячи повз храм, — а лише осiнити себе хресним знаменом, коли заходиш всередину храму.

А те, що люди хрестяться на вулицi чи в транспортi, означає i те, що вони не соромляться показувати свою релiгiйнiсть, знаючи, що iншим це може здатись дивним.

Адже таку традицiю, коли люди хрестяться бiля храмiв, мало де побачиш.

Олена КОВАЛЬСЬКА. Жіночий Порадник

Вам також може сподобатися
Життєві історії 0
Ми з Василем прожили 25 років, доньку нещодавно заміж видали. Вона живе окремо, а ми з чоловіком самі залишилися в нашій хаті. Василь останнім часом і справді дуже дивно себе поводить, він пізно приходить з роботи і відразу йде спати, інколи і жодного слова до мене не промовить. Але я все це списувала на втому і на роботу. Про іншу жінку я і подумати не могла. Виявляється, вже село про це гуло, а мені ніхто, крім тітки Василини, не наважився це у вічі сказати
– Яка ж ти красуня, Маріє! – стала мене якось вихваляти на зупинці моя
Життєві історії 0
Після того, як син з невісткою практично вигнали мене на вулицю, у мене не було іншого виходу, як за порадою невістки їхати за кордон. Для заробітків я вибрала Німеччину, бо добре знала німецьку мову, і в мене там була знайома, до якої я і поїхала. Їхала я з безвиході, а життя піднесло мені неабиякий сюрприз. Я прибирала в квартирах і будинках, бралася за всі роботи, щоб лише швидше грошей заробити, а в підсумку мені ще дуже пощастило
– Вибач, мамо, але ти з нами жити не можеш. Ліля проти, – опустивши
Життєві історії 0
Поверталася я в Італію в повному сум’ятті, бо сват запропонував мені зустрічатися. От тільки ми не розуміли до кінця, як все правильно зробити, адже я ще хотіла попрацювати в Італії, щоб закінчити будинок, який я почала будувати. Проте, ми зідзвонювалися з ним часто, і він постійно говорив, що чекає на мене. Все було б добре, але я мала необережність поділитися з подругою своїм щастям
У мене була подруга Ніна, яка потім стала ще й моєю кумою. Але після
Життєві історії 0
Минулого тижня моїй сусідці мама подзвонила, сказала, що з батьком збираються в Київ до них. Олена не знала, що робити, адже квартира у них дуже мала. Тоді зять і придумав кімнату в готелі орендувати. Але ж ніхто не знав, чим закінчиться все це
На днях донька мені каже, що хоче їхати за кордон гроші заробити, тисяч 10
Життєві історії 0
Так склалося, що я в передпенсійному віці залишилася без роботи, а нову не могла знайти. Жили ми з мамою вдвох в селі, і жили за її пенсію і продукти з городу. Тому я і наважилася попросити щось на свята у дітей, бо грошей не було навіть для того, щоб ковбасу купити і в кошик покласти. Та донька мені відмовила, а потім і син повторив її слова, мовляв, грошей самим не вистачає, а йому сім’ю треба годувати. Я все розумію, за кордоном гроші з неба не падають, але хіба ж я багато прошу? Всього трошки смаколиків передати мені і бабусі на свято, щоб на душі веселіше було. Такого сумного Велокодня, як той, я не пам’ятаю. Ми посвятили в кошику яйця і паску, обійшлися без ковбаси, але мені прикро було, що маючи двох дітей в скрутну хвилину ніхто не допоміг
– А ви що, нам з бабусею навіть не передасте гостинців на Великдень? –
Життєві історії 0
Як тільки невістка переступила поріг мого дому, то відразу незлюбила мене. Я до неї і заговорю завжди перша, і щось попитаю, а вона лише ніс відвертає. Я довго не могла зрозуміти в чому причина, а тут день народження мій наближався
Зараз просто хочу поділитися своїм материнським хвилюванням, адже не можу зрозуміти в чому моя
\

You cannot copy content of this page