Я вважаю, що якщо родичі живуть разом в одній квартирі, то і харчуватися вони мають разом, інакше навіть в голові не вкладається, як може бути по-іншому, – розповідала мені сусідка пенсіонерка пані Дарина. – Жити з окремими холодильниками або полицями в них, ділити “твоє-моє” на загальній кухні – це вже зовсім ні в які рамки не входить. Зрештою, у нас справжня сім’я, а не комунальна квартира.
Ось уже четвертий рік разом з пані Дариною в її двокімнатній квартирі живе син із сім’єю – дружиною Наталкою та дворічною донькою. Реальних перспектив, в найближчому майбутньому, роз’їхатися немає зараз у них жодних.
Працює лише один син, зарплата у нього невисока. Але й взагалі, навіть якщо вийде на роботу сама Наталка, на її зарплату бібліотекарці власне житло вони теж не куплять.
Тому про свій власний дах над головою для молодої сім’ї і не мріють вони. Живуть собі спокійно і намагаються радіти тому, що мають на сьогоднішній день.
Хоча, звичайно, таке життя не цукор зовсім у них. Часто у них бувають якісь негаразди та непорозуміння, часом переходять вони в затяжні суперечки аж на декілька тижнів – і тоді взагалі не хочеться додому йти, навіть не розмовляють вони між собою буває.
Особливо, правду кажучи, важко саме жінкам, вони цілий обидві день вдома, сидять ніс до носа весь день. Згодом вони трохи помиряться – і знову начебто непогано справи ідуть.
Буває, що навіть плюси якісь примудряються якісь знаходити – весь час хтось вдома, до прикладу, є кому збігати в аптеку, якщо дитині щось потрібно, в магазин, Наталю свекруха без проблем відпускає по її особистих справах постійно, а сама радо з внучкою вдома сама сидить. Хоча невістка таки намагається допомогою свекрухи не зловживати, але іноді вона необхідна, така допомога.
Так що живуть вони зовсім непогано. До наступної суперечки, які дякувати не дуже й так часто у них відбуваються.
Суперечки, як би там не було, в основному виникають тільки з побутових питань. А точніше сказати, на кухні.
То молоді чомусь посуд за собою не помили, то плиту залили та вчасно не прибрали, то сковорідку не ту взяли, яку потрібно, то хтось з’їв з холодильника щось, призначене не йому.
І не те щоб сперечатися через зайвий з’їдений шматок, зовсім ні. Однак, коли відкриваєш холодильник і не знаходиш декілька яєць, які ще дві години тому точно тут були, і які ось саме зараз потрібні дуже виявилися – буває досить прикро.
Наталя вже кілька разів, і в хороші часи в нормальних бесідах, і в не дуже хороші часи пропонувала матері чоловіка розділити холодильники і взагалі харчування окремо – молода сім’я з дитиною харчувалася б окремо, на свої гроші, своїми силами і тими продуктами, якими хочуть. І бабуся – те ж саме.
Невістка таки впевнена, що при такому розкладі чимало суперечок зійшли б нанівець.
Здавалося б, чого простіше – кожен готував би собі, мив свій посуд, розпоряджався своїми продуктами і точно знав, скільки чого лежить в холодильнику. Але пані Дарина категорично проти цього.
Ну як це хіба шкода якогось супу поїсти з “чужої” каструлі. Що це взагалі за порядки?
Так пані Дарина в молодості в гуртожитку жила, шість чоловік в кімнаті – і то вони не ділили, де моє, а де твоє, все спільне в них було. І було це не так уже й давно, всього в вісімдесяті. Так що про те, що то був інший час, не треба! А тут – рідні люди!
У свекрухи навіть в голові таке не вкладається, щоб в сім’ї ділити продукти. Це виходить, одні будуть ікру на хліб намазувати та шоколад в своїй кімнаті жувати, а інші сухими макаронами тиждень харчуватися?
До того ж дитина мала росте, дворічній дівчинці не поясниш, що цей банан не наш, його брати не можна, не їж його, навіть, якщо дуже хочеться, ось тобі яблуко, їж його, бо наше воно. Ось ще! Нерозумно зовсім якось.
До того ж для другого холодильника в кухні немає місця. Так у них і другий набір посуду ніде зберігати, за великим рахунком. Кожен сантиметр простору в квартирі на рахунку.
Крім того, роздільне харчування для сім’ї дуже невигідно. Пані Дарина економить, їздить за продуктами на ринки і в різні магазини – в одному місці молочку бере, в іншому крупи, в третьому овочі.
Наталя ж з донькою найчастіше заходить в найближчий до будинку магазин, і ціни там, на думку свекрухи, ого-го. Якщо там купувати і овочі, і м’ясо, молоді так і грошей своїх не дорахуються, а їм і так непросто зараз. А їздити кудись далеко з дитиною Оксана не буде.
А ще спільні вечері зближують лише рідних людей, вважає пані Дарина. Сіли за стіл, поговорили трішки, поділилися чимось, чайку попили – і веселіше стало та спокійніше на душі.
А почни зараз ще ділити продукти, рахунки, полички в холодильнику, чашки-ложки та лампочки в коридорі – хіба так в родині робиться. Ні до чого це.
Саме в цьому переконана свекруха та категорично з дітьми ділити нічого не хоче, навіть попри те, що живуть вони не дуже й так дружно, але й не гірше ніж в інших сім’ях.
А ви як вважаєте, чи варто щось ділити рідним людям і мати окремі холодильники, якщо між ними лише суперечки одні?
Фото ілюстративне.
