Коли чоловік йшов від мене, він був впевнений, що його чекає краще життя. А тепер, коли він зрозумів, що стало набагато гірше, він хоче повернутися до мене.
Але це ще не все, у нього зараз проблеми з житлом, і він заявляє про свої права на наш будинок.
Все сталося 4 роки тому. Після 14-ти років шлюбу чоловік пішов від мене до іншої жінки. А про мене і наших двох дітей він не подумав.
Одружилися ми коли мені було 22, а Любомиру 24. Ми обоє були з одного села.
На початку нам дуже допомагали батьки з обох сторін, не залишалися осторонь навіть бабусі з дідусями, які теж нам допомагали чим могли.
У нас все було добре, багато хто в селі нам заздрив, ми жили доволі заможно за мірками села.
Я сиділа вдома з дітьми, займалася господарством і городом, а Любомир працював, він без роботи майже ніколи не сидів.
У нього золоті руки були, він і у нас все збудував сам, і брав підробітки по селі, кому воду провести, кому опалення зробити чи переварити, навесні городи орав мотоблоком, та підробляв у гаражі у слюсарем, машини ремонтував.
Але діти підростали, наші витрати зросли, і тоді Любомир наважився їхати на заробітки.
Наш сусід вже кілька років їздив, і Любомира мого з собою кликав, казав, що його золоті руки пригодяться усюди.
Ми навчилися жити без чоловіка, коли він був по пів року на заробітках. Приїжджав два-три рази в рік, в основному на свята.
Але з часом я помітила, що чоловік і рідше приїжджає додому, і грошей менше привозить.
Я навіть не могла подумати про іншу жінку, адже на той час у нас з чоловіком все було добре, я йому дуже довіряла.
Але одного разу моя сусідка, чоловік якої працює разом з моїм, не втрималася і розповіла мені правду – у мого чоловіка є інша, і він не знає, як мені про все розповісти.
Коли він приїхав додому, я не витримала і запитала про все прямо, і тоді він зізнався, що приїхав розлучатися.
Таким чином я залишилася сама з двома дітьми. Ми продовжували жити в будинку, який будували разом, а чоловік поїхав з села до своєї нової пасії.
З собою він забрав наш автомобіль Lada, який ми теж купували разом, в салоні брали новий.
За ці чотири роки ми про колишнього чоловіка нічого не чули, він інколи через сусіда передавав дітям гроші, але суми були мізерними, бо тепер Любомир вкладався в свою нову родину.
Я багато працювала, щоб забезпечити наших дітей, бо чоловік про нас забув, а тут він знову з’явився в нашому житті.
Приїхав і став проситися назад, каже, що скучив за мною і за дітьми. Звичайно, я не повірила, і не помилилася.
Його дружина, яка була молодша за Любомира майже на 10 років, вирішила, що Любомир їй вже не підходить і пішла від нього до молодшого.
При цьому витратила всі його заощадження, заради неї він і автомобіль продав, бо їй гроші були терміново потрібні.
От він і згадав про мене і про наших дітей.
А навіщо він мені тут потрібен? Він там усе зробив тій жінці для чудового життя, а тепер він їй не потрібен.
А мені тепер навіщо?
Діти не бажають його бачити теж. Я спокійно жити почала, вже звиклася з новим життям без Любомира.
Але Любомир згадав, що він в наш будинок теж вкладався, тому має на нього право.
Згадав він про це лише зараз, бо коли хотів, щоб я швидше дала згоду на розлучення, то казав, що все спільно нажите майно він залишає мені і дітям.
Я його проганяю, а він щодня приходить. Вже просто й не знаю, що робити!
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
