fbpx
Життєві історії
– Чому я мушу це робити? – знизувала Надія плечима після весілля. – Дратує посуд – візьми і помий. Мені він не заважає. Їсти хочеш? – ну, приготуй. Бісить купа недогризків на столі – прибери. Чоловік не витерпів цього і розлучився

– Чому я мушу це робити? – знизувала Надія плечима після весілля. – Дратує посуд – візьми і помий. Мені він не заважає. Їсти хочеш? – ну, приготуй. Бісить купа недогризків на столі – прибери. Чоловік не витерпів цього і розлучився

… Надії тридцять один, за плечима у неї розлучення – як не сумно про це говорити, але ж розлучилися фактично через немиті тарілки. Молодий чоловік чомусь трохи не так уявляв собі сімейне життя. Джерело

Хоча перед весіллям Надя попередила його чесно, що готувати не вміє, прибирати не любить, а бардак її не дратує. Але, мабуть, чоловік щиро вважав, що вміння господарювати зійде на Надю відразу ж після того, як вони поставлять штампи в паспорти.

У всіх його сімейних знайомих дружини теж спочатку нічого не вміли, а потім, вже через кілька місяців після весілля, як само собою зрозуміле, варили вечерю, стежили за порядком, прасували сорочки – в загальному, робили все, що належить за статусом дружині.

Надя ж змінюватися не поспішала: як і раніше розкидала на стільцях в кімнаті свій одяг і нижню білизну, тягала їжу в ліжко, складаючи під ліжко немиті склянки, бралася за прибирання тільки тоді, коли в квартирі з’являвся запашок від якої-небудь гниючої в забутій сковороді котлети, і головне – ніяк не могла второпати, чого чоловік від неї хоче.

– Чому я мушу це робити? – знизувала вона плечима. – Дратує посуд – візьми і помий. Мені він не заважає. Їсти хочеш? – ну, приготуй. Бісить купа недогризків на столі – прибери …

Чоловік намагався впливати і так, і сяк – і мовчки прибирав сам, і читав нотації. Однак не досяг успіху. Розлучилися, не проживши й року, на щастя для всіх, не встигнувши обзавестися потомством.

… І після розлучення Надя щиро зітхнула з полегшенням. Більше ніхто театрально не дивився з німим докором, не затіває скандали «на порожньому місці». Надя жила одна і робила що хотіла, відчуваючи себе абсолютно вільною і щасливою.

Однак мало помалу самотнє життя Наді теж прискучило. Все частіше почали приходити думки, що пора визначатися по життю, створювати сім’ю, народжувати дитину. До того ж на горизонті у Наді з’явився Костянтин.

Поки у них букетний період – зустрічаються, ходять гуляти, однак вже зрозуміло, що все серйозно. Надя кілька разів була у Костянтина вдома (він знімає квартиру), вдома у нього -ідеальний військовий порядок.

– Треба б прибрати! – зрідка думає Надя. – Викликати тітоньку хоча б … Та запросити Костю в гості, а то і незручно вже …
Але якось плани так і залишаються планами.

А тут недавно Костя попросив Надю заїхати з ним в квартиру до батьків на хвилинку – йому треба було щось залишити для матері.

Приїхали за відсутності господині, Надя не хотіла йти – незручно, але Костя наполіг. Мовляв, нікого немає, ти чого, підемо, зайдемо, я тобі дитячі фото покажу!

І Надю теж в саме сеpце вразила чистота – але ж гостей тут не чекали. Ні тобі одягу на стільцях, ні немитого посуду в раковині, ні шару пилу на телевізорі.

Судячи з усього, Костя і не уявляє, що жити можна по-іншому. Мама його чистюля, і сам він теж, мабуть, порядок любить.

Як бути Наді? Терміново брати себе в руки, наводити в домі порядок і щосили його підтримувати?

Чи вистачить її надовго? Адже, якщо чесно, за свої три десятка років пробувала вона вже жити і боротися з собою і так, і сяк. На кілька днів її вистачає, ну максимум на два тижні. а потім все знову повертається на круги своя.

Чи можна з бруднулі в короткий час стати чепуруном, і головне – не скотитися до старих звичок, як думаєте? Бачили такі перетворення в житті?

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook