В Люблінському воєводстві легально працює вже 75 тис. українців. І вже не лише в сільському господарстві та гастрономії. Все частіше українських спеціалістів шукають у інформаційній та управлінській діяльності. «Вони сумлінні, освічені і мають високі кваліфікації», – визнають люблінські підприємці.
«До Любліна я приїхала вчитися в аспірантурі. Спочатку працювала в бюро подорожей, зараз – у відділі у справах абітурієнтів в Університеті Марії Склодовської-Кюрі (UMCS). На роботі я жодного разу не чула ніяких негативних коментарів на тему моєї національності. Проте я працюю у виші, де люди не мислять стереотипами. Я знаю, що в інших галузях ставитися до українського працівника можуть по-різному», – каже Наталія Древінська-Собєцька.
Ольга Паламарчук живе в Любліні вже три роки. «Я хотіла би тут залишитися, адже мені подобається і навчання, і робота. Зараз я шукаю роботу в експедиторському бюро, що в майбутньому допоможе мені легше знайти працю в сфері логістики, яку я вивчаю», – говорить Ольга.
Сумлінні й освічені
Польські роботодавці все більше цінують українських працівників. «Зараз знайти спеціалістів досить важко, тому підприємці все частіше наймають працівників зі східного ринку. А українці добре освічені і мають високу кваліфікацію. Вони знають також іноземні мови та дуже сумлінні», – говорить Даріуш Йодловський, голова спілки працедавців Люблінщини «Lewiatan». «Не вистачає спеціалістів і в будівельній галузі. Я, наприклад, сам шукаю людей на посаду проектанта та конструктора.
Українцям теж легко знайти роботу в готельній справі та гастрономії. «Люблінський ринок втратив дуже багато працівників, котрі виїхали до Німеччини чи Великобританії. Цю прогалину заповнили українці», – пояснює Йодловський.
Робочих рук не вистачає
За найновішими даними Воєводського управління праці (WUP) в Любліні у Люблінському воєводстві працює вже близько 75 тис. українців. «Їхня кількість з року в рік зростає. Найчастіше вони працюють в сільському господарстві, лісовій промисловості, в будівельній та транспортній галузях», – розповідає Барбара Адамчик-Соснови, начальник Відділу посередництва праці у Любліні.
«Транспортна галузь переживає кризу у всій Європі. Польські водії або виїжджають на роботу за кордон, або їм не подобаються запропоновані умови», – пояснює Адам Кашубовський, директор Люблінського відділу транспортної фірми «Warbus».
Під кінець минулого року «Warbus» мав величезні проблеми із пошуками працівників. «Ми вже роздумуємо над тим, щоби працевлаштовувати українців», – визнає Кашубовський.
Тисячі вакансій
Минулого року при польських профспілках була заснована Професійна спілка українських працівників у Польщі. З червня минулого року вже діє загальнопольський портал pracadlaukrainy.pl.
«Це була реакція на ситуацію на ринку праці. Спочатку на ньому реєструвалися головним чином люди, які шукали роботу. Тепер все частіше подають свої заявки працедавці. Що цікаво, українці знаходять роботу вже не лише як будівельники, прибиральниці та няні. Все частіше їх шукають для роботи в інформатичній та управлінській галузях», – розповідає Уля Воробец, директор з маркетингу і розвитку.
На навчання до Любліна
У люблінських вишах навчається понад 6 тис. закордонних студентів, більшість із них – українці. Згідно звіту Фонду освітньої перспективи, UMCS займає перше місце серед державних вишів за кількістю студентів з України (в 2015/2016 навчальному році – 1265 осіб).
Читайте також: ЛИТВА ПОЛЕГШИЛА ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
Популярні статті
- Коли батьків моєї подруги Марини не стало, сестра швиденько їх квартиру оформила на себе. Відтоді Марині дуже важко жилося, чоловік щодня докоряв їй за це. А якось він занедужав і Марина набрала сестру
- Мій чоловік вислав з Америки велику суму грошей і сказав порівну поділити між дітьми. Та я вирішила, що доньці потрібніше, тому сину дала лише невелику частину. Через кілька років чоловік повернувся додому і тепер я не знаю, що я маю йому сказати
- Якось ввечері свекруха прийшла до нас з чоловіком і сказала, що в них зі свекром є чимала сума грошей, вони багато років відкладали її. Я ніколи не очікувала, що вона про таке зізнається, але те, що вона сказала далі, ще більше спантеличило мене
- Моя мама рік тому вийшла на пенсію, і відтоді їй не вистачає грошей. Щосуботи мама приходить до нас в гості, і потім ми разом йдемо в торговий центр купувати все необхідне. Такий похід в супермаркет щотижня мені обходиться мінімум півтори тисячі гривень, виходить, що в місяць я на свою маму витрачаю щонайменше 6 тисяч, і мій чоловік проти цього
- Два роки тому моя рідна сестра купила земельну ділянку в нашому селі, захотіли вони з чоловіком будуватися. Грошей у них трохи було спочатку, тому скоро фундамент звели і стіни почали гнати. Згодом Оксана стала бігати до мене щодня, її чоловік постійно щось просив у мого Миколи. Не було й дня, щоб вони не з’являлися на нашому подвір’ї, або не телефонували нам. Я тоді ще не знала, чим все це закінчиться