Одного разу вчитель спитав своїх учнів:
-Чому розгнівані люди кричать? Джерело
-Кричать, бо втрачають терпіння, – відповів один з учнів.
-Але чому кричать до тих, хто поруч? – знову спитав учитель.
-Кричать, бо хочуть, щоб їх почули, – пролунала відповідь.
Учитель спитав:
-Отже, неможливо спокійно розмовляти?
Було чимало інших відповідей, але жодна не задовольнила вчителя.
Читайте також:У КОЖНОГО З НАС Є ЧОТИРИ ДРУЖИНИ: ПОВЧАЛЬНА ПРИТЧА ПРО НАЙВАЖЛИВІШЕ У ЖИТТІ
Тоді він сказав:
-Знаєте, чому розгнівана людина кричить на інших? Отож, коли двоє сваряться, їхні серця дуже віддаляються одне від одного. Щоби здолати ту віддаль, треба кричати – тоді тебе почують. Що більше люди розгнівані, то голосніше змушені кричати, щоб почути одне одного.
А що буває, коли двоє закохані? Вони не кричать, а шепочуть. Чому? Бо їхні серця дуже близько. Віддаль між ними така маленька, що їхні серця розмовляють пошепки. А коли любов дуже сильна, не потрібен навіть шепіт – достатньо лише погляду.
Їхні серця дуже добре розуміють одне одного. Так буває, коли двоє людей закохані.
Наостанку вчитель додав: – Якщо сперечаєтесь, не дозволяйте вашим серцям віддалятися, не кажіть слів, які б іще більше їх віддалили. Віддаль може стати такою великою, що серця вже ніколи не знайдуть зворотної дороги.
Є надійний спосіб, за допомогою якого можна припинити сварку: сваріться, міцно обіймаючись!
