П’ять років тому ми з Ігорем одружилися. Весь цей час я думала, що у мене хороший чоловік і щаслива сім’я, адже в нашій родині панував мир і взаєморозуміння. А ще, була довіра.
Більшу частину часу ми проводили разом, гості до нас заходили рідко. Відпочивали вдвох в ресторані, на природі або на дачі у батьків. Чоловік завжди був уважний до мене, я думала, що ця казка буде тривати вічно.
Ми обоє багато працювали і працювали на благо сім’ї. Звичайно, чоловік заробляв більше, але я теж робила свій внесок у сімейний бюджет. У холодильнику завжди було повно їжі, шафи теж ніколи не були порожніми. Разом ми складали списки і розумно ставилися до всіх витрат.
Чоловік був моєю надійною опорою і підтримкою. Я навіть не думала про те, що колись залишуся одна. Все було добре до того моменту, поки до нас не приїхали його родичі. Я знала, що вони активно листуються і телефонують, але за всі роки шлюбу це була перша наша зустріч.
Чоловікові брат з сестрою приїхали без попередження. Я накрила шикарний стіл і добре прийняла гостей. Після вечері зайшла розмова про фінанси. Чоловік зізнався, що він весь цей час відкладав гроші, і назбиралася чималенька сума.
Брат запропонував чоловікові вкласти все в бізнес, стати його партнером. Він розповідав, що у нього є успішний проект, але капіталовкладень не вистачає. Лише в той момент я дізналася, що на його банківському рахунку п’ятнадцять тисяч гривень.
Звичайно, я була дуже здивована і відразу запитала чоловіка, чому він мені нічого не сказав:
– Давай краще квартиру більшу купимо або машину. У нас дитина скоро народиться, нам самим ці гроші потрібні? – сказала я йому.
Але чоловік мені сказав, що він сам буде вирішувати, що йому робити. Мені стало дуже прикро, адже раніше він не дозволяв собі так поводитися зі мною. Я встала і пішла, щоб не влаштовувати сцени перед родичами чоловіка. Тільки вранці, поки всі спали, я знову підняла цю тему:
– Ти нічого не хочеш пояснити?
– Не втручайся в чоловічі розмови і не вказуй, як розпоряджатися моїми грішми.
– Чому це твоїми? Ти відкладав їх з бюджету. Я – твоя дружина, і теж віддавала тобі зарплату. Я маю право висловити свою думку. Чому ти мені раніше не говорив, що вже така велика сума?
– Ти б почала свої розмови – шубу купи, квартиру купи. Поїхали в Єгипет або в Туреччину.
– Тобто квартира в твої плани не входить? Ми і далі будемо тіснитися в цій однокімнатній квартирі? Давай цю продамо і купимо більшу.
– Ні, це моя квартира, продавати я її не збираюся.
– І ти хочеш вкласти всі гроші в проект родича?
– Я поки не вирішив, у мене є плани на ці гроші.
– Які?
– Пізніше дізнаєшся, ще не час.
Я зрозуміла, що розмовляти з цією людиною без толку. І в цей момент Ігор став для мене таким чужим і далеким, ніби я зовсім його не знала.
Коли виїхали його родичі, ми з чоловіком не розмовляли. Я пішла в ванну і виявила, що мій шампунь його сестра забрала собі, бо він їй дуже підійшов. Я попросила Ігоря, щоб дав мені грошей на новий шампунь.
– Ти в список це не вносила, це непередбачені витрати, – відповів мені він.
У мене просто дар мови пропав після цих слів. Я не знаю, чи варто далі продовжувати ці стосунки. Як він так довго приховував своє нутро? І що мені тепер робити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
