Мені зараз 26 років. Я офіційно заміжня, але збираюся розлучитися, вже подала заяву. Моєму чоловікові 30 років. Ми разом 3 роки. Зараз я розумію, що поспішила з заміжжям. Я настільки боялася залишитися одна, що закривала очі на всі витівки чоловіка. Коли ми познайомилися, він робив мені подарунки, приділяв мені знаки уваги. Але вже буквально через 3 місяці він почав змінюватися.
Так співпало, що саме в цей час не стало його батька. Чоловік важко це переживав, і почав випивати. Я думала це все тимчасово, допомагала йому. Але бажаних змін не було. Він рідко бував удома, приходив нетверезий. Я чекала його вдома, часто телефонувала, пропонувала прогулятися, якось провести час разом. Він злився на мене і відключав телефон. Часто приходив під ранок. Я почала помічати, що в соцмережах він спілкувався з різними дівчатами. На мої питання він говорив, що це всього лише розвага. Так і жили.
Просила чоловіка поїхати на море, на що він мені сказав, що був там три роки тому з колишньою і йому не хочеться туди їхати. Дуже хотів дитини, як і я, але у нас не виходило. Ми пішли до лікаря, виявилося, проблема в ньому, але лікуватися він не захотів.
Пропонувала йому поїхати на заробітки, він не хотів, пропонувала поїхати в моє рідне місто, де є мій будинок (подарунок від бабусі) – теж відмовився. Маму мою любив (за його словами), але зайвий раз не те що приїхати допомогти відмовлявся, а й не дзвонив. А коли я приїхала до неї погостювати, подзвонив і сказав, що так жити не хоче і хоче розлучення, на що моя мама в кінцевому підсумку відповіла: «Я вас не одружила, не мені і розводити. Дорослі – самі розберетеся».
По поверненню від мами я вийшла на нову роботу. І тут же познайомилася з одним колегою, розлучений батько, який проживає з дочкою. Він приділяв мені знаки уваги, ми багато спілкувалися, він мені допомагав і я закохалася. На той момент ми з чоловіком жили як кіт з собакою, але обставини склалися так, що жили під одним дахом.
Мені було ще сумніше від того, що відбувається. Чоловік приводив в будинок сторонніх людей, з якими випивав, мені було дуже важко все це терпіти.
Останньою краплею стало те, що я знайшла чуже волосся в нашому ліжку. Але до останнього йому не зраджувала і намагалася все налагодити відносини. Він клявся, що не зраджував, начебто вирішили все налагодити, але знову все по-новому. Взагалі тиждень додому не приходив, розважався з друзями, знаючи, що мені нема чого вдома їсти, так як всі гроші пішли на сплату кредиток і комуналки.
І я не витримала. Прийняла залицяння колеги, який весь час підтримував мене і не відступав. Я знову відчула себе коханою і бажаною. І тут чоловіче замаячив на горизонті. Став дорікати мене, що я сім’ю зруйнувала і як він мене любить, а я його зрадила. І тепер так погано на душі.
Фото ілюстративне – vstolovke.
