Приблизно 6 років тому я поїхала в Італію на заробітки, тому що дізналася про те, що мій чоловік мені зрадив.
Він клявся, що це було один раз і більше ніколи такого не повториться, що його наче одурманили, що любить він лише мене і нашу доньку, але мені було настільки боляче, що я не хотіла нічого слухати.
Прожили ми у шлюбі з Олександром 25 років, і я завжди вважала, що з чоловіком мені дуже пощастило, навіть хизувалася цим перед подругами.
Олександр – людина дуже надійна і відповідальна, до того ж, вміє заробити гроші. Я ніколи не працювала, бо нас з донькою чоловік повністю забезпечував.
А в мої обов’язки входило доглядати за домом, ростити дитину, створювати затишок, і я всі ці роки з цим успішно справлялася.
Жили ми у великому особняку, який збудував мій чоловік. У нас було дороге авто, ми щороку їздили на відпочинок на море.
Одного разу чоловік затримався на роботі допізна, прийшов вже пізно вночі, а зранку, коли він ще спав, на його телефон прийшло повідомлення від жінки, яка дякувала йому за прекрасний вечір і писала, що вона сподівається, що це не востаннє.
Олександр настільки чесна людина, що коли я його прямо запитала, він не викручувався, а визнав, що вчора перебрав, і одна з співробітниць його звабила.
Чоловік пояснив, що ця жіночка вже давно за ним полює, а тепер просто скористалася ситуацією. При цьому, з себе провини він не знімав. Але дуже просив, щоб я його пробачила.
Але я не змогла. Зібрала свої речі і поїхала до сестри в Італію, думала, що просто відпочину і заодно подумаю, що робити далі.
Та по приїзду мені підвернулася робота, де обіцяли тисячу євро, то ж я навіть погодилася вперше в житті працювати.
Робота була не важка, я була компаньйонкою 80-річної італійки. Почувалася вона чудово, то ж мені не треба було за нею доглядати. А прибирати вдома і створювати затишок я вміла.
Ми часто ходили гуляти, синьйора любила пити каву в місцевих кав’ярнях, і мене завжди з собою брала.
Так одного разу я познайомилася з одним італійцем, Андреа. Він настільки захопився мною, що приходив до моєї синьйори в гості (вони давно зналися).
Андреа був розлучений, старший за мене на 10 років, у нього був свій будинок і невеликий виноградник.
Через рік Андреа наполіг на тому, щоб я лишала роботу і йшла до нього жити. Він готовий навіть узаконити наші стосунки.
Я ще не прийняла рішення, поки ми просто зустрічаємося.
Тим часом моя донька зателефонувала з України, і попросила, щоб я приїхала, бо вони з нареченим планують розписатися.
І в середині травня я приїхала на кілька днів додому. Звичайно, що зустрілася з Олександром.
Він став ще кращим, ніж був. І знов просив, щоб я подумала і поверталася до нього.
А в мене за весь цей час вже і образа кудись зникла. Здається, я пробачила свого чоловіка.
Андреа просить, щоб я поверталася до нього в Італію. А Олександр наполягає, щоб я залишалася вдома, каже, що будем жити як раніше жили.
Я вже зовсім заплуталась, не знаю, кого мені вибрати? Що робити?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.