Свого чоловіка я зустріла більше року тому, відразу після його розлучення. Я знала, що він був одружений, у нього двоє синів (зараз їм 7 та 4 роки), тому особливо не поспішала. Але через 8 місяців Остап зробив мені пропозицію і ми одружилися.
Одруженою я ще не була, це мій перший шлюб. Я мріяла про гарну родину, але чоловік дуже мене засмутив, коли пішов зустрічати Новий рік з своєю колишньою сім’єю. Ми тоді ще не були одружені. Мені він сказав: «Не подумай, нічого особистого, там у мене сини та мої батьки – вони до них теж приходять відзначати Новий Рік. А з дружиною у мене вже давно ніяких почуттів, тому не варто ревнувати!
Так, я знаю, причина їхнього розлучення була банальна: не зійшлися характерами. Я запитала: «Ви прожили більше ніж 8 років у шлюбі, як можна було не помітити, що у вас характери різні?». Він пояснив, що на початку кар’єри він був майже весь час у роз’їздах, бо треба було годувати сім’ю, робити бізнес. А коли вже міцно влаштувався вдома (молодшому було трохи більше року), зрозумів, що з дружиною вони зовсім різні, важко жити пліч-о-пліч щодня: і їй і йому! Нарізно набагато легше, та й любові вже, начебто, немає. Помаялися ще трохи й розлучилися цивілізовано, залишившись друзями.
Після одруження ми стали жити у мене. Хоч моя квартирка невелика, але ми думаємо купити більшу, а свою квартиру він тій родині віддав. Іноді Остап бере на прогулянку хлопчиків, або до нас додому приводить, я нічого не маю проти. Тим більше, що вони до мене добре ставляться – обіймають, цілують у щічку. Ласкаві та виховані, вони мені подобаються.
Але потім протягом року мене все змінилося. То він дзвонить при мені своїй дружині порадитись про щось або просто запитати як справи. То він забігає до них на обід, коли я не встигла приготувати. То йому треба кудись їх відвезти, і він може з’явитись пізно. Звичайно, я почала ревнувати!
Я почала говорити чоловікові, що мені це неприємно, кажу: «З дітьми зустрічайся, але врахуй: твоя дружина – це я: зі мною радься, а перекусити ти і в кафе можеш». Чоловік мені відразу: «Та що ти ревнуєш? Вона просто добра людина, як друг мені!».
Але остання новина це вже взагалі. Остап запитав, де я планую зустрічати Новий Рік і порадив мені з подругами піти в нічний клуб, тому що він знову іде до дітей зустрічати свято. Там, каже, у нас все ж таки щорічна традиція – іграшки під ялинкою, та й мої батьки завжди тільки туди приїжджають. Мила, це не обговорюється!
Я так засмутилася, що аж розплакалася. Що заважає йому приїхати до них 1 січня? А батьків запросити до нас у новорічну ніч, вони були у нас на весіллі і добре до мене ставляться! Навіщо до колишньої дружини йти?
Усі мої подруги довкола обурилися, крім однієї: «Ну, а що тут такого? Це лише одна ніч, Новорічна, у вас ще дітей немає, нехай зі своїми дітьми буде, а ми в нічний клуб підемо – є можливість». Ось вона і посіяла в мені сумнів – а може точно нічого в цьому немає особливого? Чи я чогось не розумію?
Чоловік обіцяв повернутися годині о 4 обіцяв повернутися на таксі. Я зовсім заплуталася, що робити?
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
