Катерина зі своїм чоловіком прожила в шлюбі разом аж 20 років. Жили вони наче й добре, так як всі люди в селі, які працюють весь день, адже без цього в селі особливо добробуту не буде. Городи чималі, худоба, велике господарство ще й на роботу потрібно ходити, без цього ніяк. Катерина щоранку ходила на ферму, а Андрій до свого трактора, адже він у фермера працював трактористом.
Жили вони на той час в батьків Андрія і вони напрочуд добре ставилися до своєї молодої невістки. Прийняли її щиро у свою велику родину, наче рідну донечку і ставилися до неї відповідно. А Катерина, у відповідь, дуже добре ставилася до свекрів, любила їх, як рідних людей.
Андрій з Катериною виростили у шлюбі двох дітей, вивчили їх. Здавалося б живи та радій життю, адже у них все так добре складається, та, несподівано для всіх, Андрій просто залишив сім’ю, та далеко він не пішов. Якось все так сталося на сміх людям.
Валентина жила на сусідній вулиці. Така собі, ніби й непримітна на перший погляд, жінка 40-ка років, жодного разу не була заміжня, приїхала доглядати за своєю бабусею в село, яка жила по сусідству, працювала бухгалтером. І сяк так стала спілкуватися з Андрієм все частіше, хоча він був набагато старшим за неї.
А сам Андрій втомився від буденного сільського життя і йому це спілкування було прийнятним. Чоловік якось дуже легко залишив сім’ю і перебрався до Валентини.
Для Катерини це було справжньою несподіванкою, вона жінка проста, навіть й не думала, що таке може її колись чекати. та в думках на той час були лише думки про дітей. Але щоразу думалося, що ж скажуть про це все батьки, люди, що ж скажуть про неї люди. Більше за все хотілося Каті залишити все і швидше піти від людей, навіть на роботу йти не хотілося, адже там усі знайомі, усі все знають.
Але батьки Андрія повністю підтримали свою невістку найбільше, сказали, щоб і не думала їх залишати, рідніше за неї у них немає нікого, все своє майно вони залишать їй та онукам, вже зараз все оформлять, все підготують, а син нехай живе, як хоче, він сам обрав собі таку долю, сам залишив їх усіх.
Роки вже були не молоді, не можна сказати, що Катерина кохала свого чоловіка, але він був їй рідний та дуже близький.
Жінка й досі надіється, що Андрій повернеться додому, зрозуміє, що помилявся, хоча нікому про це не говорить. Та пройшло чимало часу, а у них все без змін. Тепер Катя навіть задумалася, можливо, піти до тієї жінки, просити, щоб зберегла її сім’ю, щоб Андрій повернувся додому? Але свекри відмовляють її від цього, щиро просять, щоб шукала щастя з іншою людиною, яка цінуватиме її більше, ніж її цінував їх рідний син.
Фото ілюстративне.
