Пів року тому не стало моєї свекрухи, і після цього моє життя дуже змінилося.
Свій великий будинок свекруха записала на мого чоловіка, бо він у неї єдиний син.
Звичайно, я зраділа, адже дім на два поверхи, та ще й за містом – це неабиякий бонус.
Ми жили весь цей час в моїй двокімнатній квартирі, тому що мама чоловіка не злюбила мене з першого дня нашого знайомства.
За 30 років нашого з чоловіком шлюбу, його мама так мене і не полюбила, і не прийняла. Вона все життя прожила з думкою, що я негідна її сина.
Батьки чоловіка завжди були заможними, на відміну від моєї сім’ї. Ми жили дуже скромно, тому свекруха і вважала, що ми їм не рівня.
Спочатку я ще намагалася якось налагодити стосунки з нею, а потім просто перестала це робити. Ми не спілкувалися зовсім. Чоловік до своєї мами завжди ходив сам, без мене.
І ось тепер, коли не стало свекрухи, я подумала, що ми з чоловіком переїдемо у її будинок, а свою квартиру подаруємо доньці.
Щоправда, донька вийшла заміж і вони з чоловіком живуть окремо, він купив гарну трикімнатну квартиру. Але у них будуть діти, так що зайва квартира їм не зашкодить.
Чоловік вступив в права спадщини, зібрав свої речі і переїхав в будинок своєї матері. Але сам, без мене.
Пояснив, що така була воля його матері, щоб мене тут не було.
Я запитала, як це ми тепер будемо жити – я тут, а він там, яка ж це буде сім’я? На що чоловік мені відповів, що він зі мною розлучається.
Це було настільки неочікувано, що спочатку я подумала, що чоловік жартує. Ну як так – просто піти без пояснень після 30 років шлюбу?
Але чоловік переїхав без мене, і відразу подав документи на розлучення.
Я не знаю, що мені думати? Як таке могло статися?
Він і справді виконує волю своєї матері, чи у нього вже хтось є?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна