Чоловік захотів сина.
Я – мати трьох дітей, у мене три дівчинки, а Антону завжди дуже хотілося сина. Не знаю, як чоловік зміг умовити мене на четверту дитину. За матеріалами
Мало того, він дуже відповідально підійшов до питання, виписував всі прикмети в окремий зошит, які обіцяли народження сина.
Чесно, від деяких я категорично відмовилася, а на деякі довелося погодитися.Початок нічим не відрізнялося від попередніх, точно так же нудило, була непереносимість запахів. А ось на третьому місяці вночі мені дико захотілося солоної риби з пивом. Антон з радісними словами «нарешті мужик росте» помчав на таксі в супермаркет.
А потім, сидячи вдома на кухні, я їла рибу і запивала пивом, зверху все це заїдала цукерками. Чоловік був в шоці, але надію не втрачав. Старші діти навіть почали робити ставки, хто народиться, рахунок був 2/1 на користь дівчинки.
На всі УЗД чоловік ходив разом зі мною і дошкуляв лікарів питанням, хто ж все-таки там. Антон навіть хотів, щоб я футбольні матчі дивилася разом з ним, може, це якось вплине.
Нарешті наш малюк вирішив показатися у всій красі, лікар оголосила, що буде хлопчик. «А що, якщо це все-таки дівчинка?» – дурніше питання чоловік придумати просто не міг. Я тихо сповзала від сміху, а лікарка теж попалася з гумором, напевно, не перший раз бачить таких татусів: «Приносьте дочку тоді до мене, потрібно ж відповідати за свої помилки. Вам знайдемо хлопчика в обмін»
А далі мене оберігали, не підпускали ні до готування, ні до прибирання. Будь-яку мою скаргу сприймали відразу серйозно, хоча могло просто тягнути спину від втоми. Вночі Антон прокидався іноді, гладив мій живіт, питав, чи правда хлопчик, а отримавши позитивну відповідь, одразу ж засинав. Вранці ж абсолютно нічого не пам’ятав.
Не уявляю, що б було, якби народилася знову дівчинка. Адже вже все друзі і знайомі були в курсі, що спадкоємець роду з’явиться на світ. Антон навіть став готувати «посаг», купив футбольний м’яч, машинку на радіокерування, на всі мої спроби сказати, що занадто рано, тільки відмахувався.
Всі дитячі речі від старших дочок були роздані по знайомих, всі повзунки купувалися тільки синього і блакитного кольору, адже відразу має бути видно, що хлопчик.
Думала, що жінки химерують, але виявилося, що чоловіки нітрохи не краще. Якби все це тривало трохи довше, не знаю, чим би закінчився психоз місцевого масштабу. Але нарешті Тимофій Антонович з’явився на світ.
Почалися безсонні ночі, купання, прогулянки, і все стало на свої місця, хлопчика треба було ще виростити.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
