Коли ми з чоловіком одружилися, як і у всіх, у нас виникла проблема з житлом. Ми не хотіли жити разом з батьками, тому вирішили, що будемо знімати квартиру.
Та мої батьки підготували нам сюрприз, і на саме весілля вручили нам ключі від однокімнатної квартири в новобудові. Звичайно, ми дуже зраділи такому подарунку. Житло знаходилося на окраїні міста, далеко від центру, але ми не бачили в цьому проблеми, тішилися, що у нас тепер є свій куточок.
Гроші з весілля батьки теж віддали нам і за них ми зробили в квартирі ремонт. Поки у нас не було дітей, все було добре. Але зараз ситуація трохи змінилася, я сиджу з другою дитиною в декреті, працює один чоловік, і з грошима у нас все непросто. Так само як і з тим, що тепер нам мало місця.
Мама мого чоловіка живе сама в трикімнатній квартирі в центрі міста. Цю квартиру колись придбав її чоловік, але потім він пішов до іншої, а квартиру свекрусі залишив в якості компенсації.
Свекруха нещодавно вийшла на пенсію і тепер їй складно оплачувати комуналку. Тому вона вирішила, що комуналку буде оплачувати її син, тобто мій чоловік, а за це вона колись перепише на нього свою квартиру.
Суми за її рахунками приходять чималі, нам самим важко, а тут ще й свекрусі треба по кілька тисяч гривень давати. Тому я і подумала, що логічніше було б просто обмінятися житлом: ми з дітьми переїхали б у квартиру свекрухи, а вона в нашу.
Чоловік відразу сказав, що мама на таке не погодиться, а я вирішила спробувати. На вихідних ми пішли до свекрухи в гості і я прямо сказала, що нам важко оплачувати їй комуналку. Простіше нам переселитися в її квартиру, а їй переїхати в нашу.
Але свекруха різко відповіла, що не має наміру здійснювати обмін. До того ж наголосила, нам не потрібно будувати планів щодо її житла. А ми молоді, і ще самі зможемо купити собі нерухомість.
Я не очікувала такої відповіді. Її син, рідні внуки туляться в одній кімнаті, а свекруха має трикімнатну квартиру і навідріз відмовляється брати участь в обміні.
Невже вона не розуміє, що чоловік один не зможе забезпечувати сім’ю і ще відкладати гроші на квартиру. А я зараз займаюся дітьми, і не відомо ще коли вийду на роботу.
Свекруха мені сказала, щоб я просила допомоги у своїх батьків. Але ж вони вже і так допомогли чим могли
Одним словом, поки якась безвихідь, не бачу, як можна покращити нашу ситуацію.
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна