Спільне майно.
У мене на дачі одна сусідка, схоже, свій будинок продає. І не тому, що хоче, а тому, що колишній чоловік вирішив на старості свої права покачати. За матеріалами
Жили-були чоловік і дружина ще в радянські роки. Народили двох дівчат, квартиру двокімнатну отримали, він працював, вона дітей ростила, все добре було.
Але тут почалися 90-ті і чоловік відкрив свій бізнес, та так вдало відкрив, що грошей в сім’ї відразу стало дуже багато.
І тільки вони дачу відбудували, як націлилася на цього чоловіка одна молодичка. У чоловіка голова від успіхів обертом пішла, сім’ю кинув, до нової коханки жити пішов.
Залишилася моя сусідка з двома маленькими дівчатками, підняла їх, крутилася, як могла, добре квартира державна була і вони в ній жити залишилися.
Через кілька років у чоловіка почалася інша смуга, темна, почав він до пляшки прикладатися, та бізнес свій і втратив.
А як грошей не стало, так і вигнала його коханка на всі чотири сторони. Куди йти, якщо жити ніде? Звичайно за місцем прописки до дружини. Ось він і повернувся, живе в окремій кімнаті, не виженеш.
Дівчата тим часом заміж вийшли, поїхали від мами і внучок їй народили. Квартирки у всіх маленькі, тільки на дачі і розгуляєшся, приїжджають туди на все літо з діточками, бабуся з ними допомагає, а то в місті вони далеко один від одного живуть, не наїздишся.
І ось на старості років надумав чоловік з дружиною за дачу судитися і з квартири її і дітей виписувати, типу він і квартиру отримував на підприємстві, і дачу на його гроші будували, у неї ж зарплата невеличка, нянькою в дитячому садку працює.
Ось як виходить, гроші то здебільшого коханці дісталися, але там все добровільно і без розписки, назад не забереш.
А як притиснуло, так останнє у дочок відняти готовий, тому що «згідно із законом». З квартирою начебто не вдався маневр, а дачу по суду навпіл поділили.
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
