У Тамари 5-річна дитина і, напевно, таки досить невдалий шлюб склався. Гірше ніж у людей, це вже точно добре видно. Живуть разом з чоловіком вже вони 10 років – і як в тій казці: чим далі, тим гірше, на жаль.
Починалося спільне сімейне життя у Тамари з чоловіком, напевно, як у всіх людей, красиво та дуже романтично.
Любов, весілля, голуби в небо, безгрошів’я і сімейні труднощі перших років, які сприймалися з оптимізмом і вірою в найближче краще майбутнє, купівля невеликої, але своєї квартири, а потім несподівана звістка про дитятко.
Мабуть, їх почуття не витримали випробування декретом та появою дитини.
У чоловіка справи різко пішли в гору, і він раптом відчув себе господарем їхнього спільного життя, зрозумівши, що Тамара нікуди не дінеться. Постійно критикував її зовнішність, докоряв грошима, які він, годувальник, в поті чола заробляє, а вона лише те й робить, що втрачає їх та й все на тому, давав зрозуміти, що ніякої користі Тамара не приносить в сім’ю.
Довгі роки Тамара відчайдушно “намагалася зберегти сім’ю”, намагалася бути мудрою та розважливою жінкою, подивитися на все очима чоловіка, працювала над собою: готувала смачніше, прибирала чистіше, відчайдушно намагалася схуднути, розпочати з ним “розумну” розмову, а не лише “балаканиною” про дитину і свої домашні справи.
Втім, незабаром навіть самій Тамарі стало добре зрозуміло, що все не те і не так, як має бути в хорошій сім’ї. Просто так милим не будеш цій людині, хоч ти гопки скачи.
А останньою краплею стала зрада її чоловіка, яку дружина зовсім не чекала, адже ще так мало часу минуло відтоді, як вони одружилися.
Тамара якось випадково дізналася, що коханий чоловік не у відрядження їздить двічі на місяць, а живе на сусідній вулиці у прекрасної феї, яку вважає ідеальною у всьому.
Плачучи в ночі, Тамара, яка тільки що дізналася неприємну новину, подзвонила кращій подрузі. Та приїхала відразу, поговорила, заспокоїла і переконала жінку не поспішати зі швидким та необдуманим рішенням, а добре все зважити. Прийняти те, що розлучення неминуче, але розлучитися з розумом потрібно, а не інакше.
– Піти в нікуди з однією торбою за плечима – це, звичайно, дуже красиво, але дуже нерозумно з боку дружини! – сказала подруга. – Перш ніж розлучатися з чоловіком – потрібно забезпечити свій тил! Все ретельно продумати, добре підготувати, і тоді вже розлучатися з чоловіком.
Загалом, останні півтора року Тамара тільки й те робила, що займалася тим, що готувала собі ґрунт для розлучення, і, здається, цілком в цьому досягла успіху.
По-перше, не поспішаючи, завчасно знайшла собі досить хорошу роботу зі зручним графіком та хорошою зарплатою та дуже надійну та хорошу няню своїй дитині.
По-друге, почала збирати гроші, в основному, звичайно, у свого чоловіка. Чоловік, який тішився тим, що Тамара більше не втомлює його допитами на тему “де був”, якось розслабився, і перестав слідкувати, що робиться навколо нього в його власній сім’ї.
Де проханнями, де просто взяла з кишені, він був захоплений тією жінкою, тією самою феєю, тому грошей останнім часом не рахував.
Можливо, хтось скаже, що це негарно. Подруга права – піти в нікуди з гордо піднятою головою набагато красивіше. Тільки ось виживати потім з дитиною проблематично, тим паче, коли ти без роботи і без допомоги.
По-третє, Тамара відучилася на права, тепер вона сама вміла водити автомобіль і випросила у чоловіка, щоб він купив їй хоч не дуже дорогу машину.
Ну і так по дрібниці – купила собі і дитині одяг, новий телефон, новий ноутбук.
Цього літа Тамара вже збиралася покинути чоловіка, вона відчула, що стоїть впевнено на ногах, і цілком може йти по життю сама.
Але тут у чоловіка почалася чорна смуга. Злягла його мама, а Тамара носила їй їжу, адже крім неї більше не було кому. Чоловік втратив свою роботу.
Як і слід було очікувати, фея розчинилася в густому тумані, і все цілком зараз на Тамарі: чоловік, недужа свекруха, забезпечення їх всіх їжею і увагою. Ну і дитина, звичайно.
Якби не машина, Тамара б не впоралася з цим усім. Чоловік тепер співає зовсім інші пісні: мало не руки цілує своїй втомленій дружині, говорить кожен раз, що Тамара свята, що він був таким нерозумним, що нічого дорожче сім’ї у нього немає, що він тільки зараз все зрозумів, як помилявся.
А от вже сама Тамара абсолютно не хоче залишатися з цією людиною – занадто багато поганого згадується за останні роки.
– Треба було раніше йти від чоловіка, поки все нормально було! – якось на днях сказала тоні одна родичка. – А тепер вже якось недобре кидати його без копійки з старенькою мамою.
Тамара, як і раніше хоче піти від свого чоловіка. Вони не вінчані, але – не чужі люди один однеому.
Як кинути людину, коли чоловік теж недобре себе почуває останнім часом? Що з ним буде? Йому треба продукти носити, годувати, допомагати.
Зрештою, і хороше було у них в житті, не тільки ж погане.
Хоча він би покинув її, напевно, в такій ситуації і Тамара це добре знає. І взагалі, невідомо, як він поведе себе, коли встане на ноги.
А Тамарі треба думати перш за все про себе та дитину, діяти за планом.
А чоловік зі своєю матір’ю – нехай як знають. Можливо хтось Тамару засудить, але їй вже тепер байдуже і до рідних і до чужих людей. Адже про неї ніхто не потурбується, коли їй буде важко. Таке воно життя. А люди поговорять та забудуть.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
