У нас в сім’ї, свого часу, починалося все дуже добре.
Чоловік дарував мені дуже часто квіти та різні подарунки та виконував всі мої бажання та прохання до нього.
Правда, зустрічалися ми недовго – всього 3 місяці, а потім я переїхала жити до нього, і ми стали жити разом і будувати своє спільне майбутнє.
Зараз, чоловік дає мені щопонеділка 700 гривень. Якщо треба – може дати і трішки більше, але я повинна пояснити все Миколі: для чого мені ті гроші і привести вагомі аргументи.
Причому, вся справа в тому, що витрати на перукаря, манікюр, косметолога, нову сумку – це взагалі не обговорюється – чоловік відповідає просто «ні», таке враження, що до цього він взагалі ніякого стосунку мати не хоче.
У магазин, зазвичай, за продуктами ми ходимо разом, але вибирає, що купувати і платить за все мій чоловік.
І, головне, на продукти харчування Микола зовсім ніколи не скупиться, бо любить поїсти смачно, а на мене шкодує грошей. І завжди говорить:
– Ну чого тобі ще не вистачає? Холодильник повний продуктів.
А навіщо мені його сало та м’ясо, якщо я це не їм.
Я обурююся і намагаюся пояснити чоловікові, що 700 гривень в тиждень – це ну дуже мало.
Ось, скажіть, що можна купити на ці гроші жінці? Манікюр зараз недешевий, а про сумочку чи якусь кофтинку, я взагалі мовчу.
Чоловік останнім часом часто говорить мені, щоб я виходила на роботу, і сама заробляла на свої “забаганки”.
Але, якщо я вийду на роботу, хто буде займатися будинком? Адже, виконую всю домашню роботу сама, а її чимало.
Я завжди зустрічаю свого чоловіка з роботи зі смачною гарячою вечерею, всюди чисто і красиво.
Коли я намагаюся це все йому пояснити, він говорить: це – твій вибір, і більше 700 гривень в тиждень твоя робота не варта.
І чоловік дійсно так вважає, він переконаний в тому, що праця вдома не така вже й важка, сидиш цілий день в будинку і іноді щось там прибереш чи приготуєш їсти.
Ось, скажіть, хіба праця домробітниць так мало оплачується?
А я, між іншим, навіть, ліжко за ним заправляю, і шкарпетки його, розкидані по всій квартирі, збираю – як служниця. Микола й сам ложки не візьме чи хліба шматок до столу, все маю подати йому я.
Одяг завжди чистенький, випрасуваний, навіть взуття його доглядаю я сама.
Говорить:
– Підеш працювати і тоді, я буду тобі допомагати і частину домашньої роботи буду робити сам.
Але я не хочу. Який у цьому сенс?
Я буду приходити втомлена з тієї роботи, і навіщо мені тоді той манікюр? Та й що чоловік може зробити добре з жіночої роботи?
Мій Микола вдома нічого не робить, не вміє нічогісінько. Хіба він мені допомагатиме щось? Це ж лише одні слова!
Та й навіщо чоловікові стояти біля плити і заправляти ліжко, якщо у нього є дружина? Але, як йому донести, що жінка – це не тільки домогосподарка, а й – людина?
І, щоб мати гарний вигляд і бути завжди в настрої, мені потрібна не робота, а гроші. Чоловік мій сам, до речі, обертається і дивиться на доглянутих і красивих жінок.
А я можу бути ще кращою, просто в красу треба вкладатися матеріально. Ось як йому пояснити такі прості та зрозумілі, на перший погляд, речі?
В іншому – він дуже хороший, і я його дуже кохаю за все. У нього є колишня дружина і 2 дітей від першого шлюбу.
Для них, як не дивно, йому, чомусь, грошей зовсім не шкода – він їм щомісяця дає гроші.
А мені все шкодує постійно. Як його мені переконати, що і мені потрібні кишенькові гроші?
Що тепер я – його дружина і він повинен давати гроші мені, а не якийсь чужій жінці. Він мене зовсім не розуміє.
Знаю, якщо вийду на роботу, то вдома ніхто нічого робити не буде і після робочого дня мене ще чекатиме купа роботи вдома.
Як правильно мені зараз вчинити, щоб не шкодувати потім?
Фото ілюстративне.
