У шлюбі я прожила 30 років, відчувала себе щасливою, і була впевнена, що так буде завжди.
Заміж я вийшла ще в інституті, я тоді вчилася в педагогічному. Але після закінчення працювати по спеціальності не пішла. Точніше – я нікуди не пішла працювати, бо так захотів мій чоловік.
Василь завжди казав, що гроші зароблятиме він, а моє завдання – ростити нашого сина і створювати затишок в домі.
В принципі, я так і робила, особливо не хвилюючись, звідки у нас беруться гроші.
Чоловік мій був до мене зовсім не жадібний, все, що я хотіла, все у мене було.
Коли син виріс, мені варто було пошукати хоч якусь справу до душі, але я продовжувала сидіти вдома.
І досиділася до того, що в один прекрасний день чоловік прийшов додому і сказав, що розлучається зі мною.
Мене він запитав лише, в якому районі я хочу однокімнатну квартиру. Це все, на що він погоджується віддати мені після розлучення.
Зараз у нас є шикарний будинок за містом, але чоловік його так хитро оформив, що мені при розлученні нічого не світить.
Я стала плакати, кажу, що не хочу жити після шикарного особняка в однокімнатній квартирі в якомусь Богом забутому районі. А він мені відповів, що на більше я не заробила.
Я просто розгубилася, не знаю, що робити. Мені 51 рік, і я просто не уявляю, як в моєму віці починати все спочатку.
Я навіть не уявляю, з чого починати пошуки роботи, я ж ніде не працювала. А за що тепер жити?
Як мій чоловік міг так вчинити зі мною?
Син теж зрадник ще той. Він став на сторону батька.
Ще б пак, чоловік подарував йому квартиру, коли той одружувався. Зараз він купив йому авто з салону. От син за батька і заступається, а мама йому вже не потрібна.
З’ясувалося, що чоловік вже знайшов мені заміну, тому так і поспішає з розлученням.
Що мені тепер робити? Може, хтось дасть мені якусь цінну пораду?
Спеціально для Українці Сьогодні.
Фото ілюстративне.
