Чоловік поїхав до дядька на кілька днів у село. Ірина тим часом закрутила роман на роботі. Ігор приходив до неї додому. Ці стосунки тривали два тижні, а потім несподівано повернувся Сергій. Дружина вже чекала дитину.
Іра розчаровано вийшла з ванни – тест показував лише одну поділку. Два роки вони із Сергієм мріють про дитинку – нічого не виходить. За матеріалами
Коли п’ять років тому Сергій з Ірою одружувалися, то вирішили на початках пожити для себе, без дітей. До того ж на ноги треба було молодій сім’ї стати.
Ірі гріх скаржитися на чоловіка: роботящий, турботливий, та й з ним їй добре. Подруги часто казали: «Серьожка у тебе золотий. У гості тільки з тобою ходить, на море щоліта возить, не n’є практично. За три роки квартиру власну купили… Пощастило».
Іра й сама знала, що такого чоловіка, як у неї, ще пошукати треба. Одне тільки турбувало молоду жінку: вже пів року як вони вирішили, що їм пора стати батьками, а нічого не виходило.
Лікарка сказала, що з нею все нормально, здорова. Тому їм обом необхідно пройти обстеження в центрі планування сім’ї. Як про це Сергію сказати, аби не зачепити його чоловічу гідність?
На диво, коли вона ввечері почала цю розмову, чоловік поставився до проблеми з розумінням і відразу погодився піти до лікаря. А через тиждень вони обоє виходили з кабінету лікаря ошелешені: Сергій не може мати дітей.
***
Майже рік молоде подружжя обговорювало, що їм робити: усиновити дитинку чи піти на штучне. А тим часом не втрачали надію, що лікарі помилились і вони зможуть народити своє маленьке сонечко.
З кожним місяцем Іра із Сергієм усе більше розуміли марність своїх старань. Іти на усиновлення не хотіли: нормальні люди від дітей не відмовляються, а їм хотілося няньчити здорового малюка.
Рішення прийшло несподівано. Якось вони дивились американський фільм і там чоловік, який був носієм хвороби, що передається дітям, запропонував дружині народити від… його друга.
– Може, ми теж спробували б знайти для нашої дитинки біологічного татка? – запропонував раптом Сергій.
– Ага, я з ним буду це робити, – віджартувалася Іра.
Через деякий час жінці було не до жартів: Сергій таки всерйоз yбив собі в голову, що вони можуть наpoдити дитину від іншого чоловіка.
Іра спочатку впиралась як могла: якось їй було дико, що до неї торкатимуться інші руки, крім Сергієвих. Але ходити щовечора повз дитячий майданчик, слухати сміх дітвори, спостерігати за їхніми першими несміливими кроками, милим лепетанням незрозумілих слів і знати, що вона всього цього позбавлена, молодій жінці стало несила. Іра дуже хотіла дитинку. І якось увечері вона стиха сказала:
– Серьож, я згідна спробувати…
***
Майбутнього тата для дитини вибирали довго і прискіпливо. Спочатку почали приглядати його серед знайомих.
Сергій з Ірою склали цілий список вимог до претендента: він мусив бути здоровим, без шкідливих звичок, одруженим, мати дітей і, головне, швидко погодитися на розpив стосунків з Ірою після виконаної «роботи».
Знайти такого чоловіка виявилося не просто. Подружжя придивлялося до сусідів, співробітників. Та куди там!
Подружжю знову допоміг випадок: до Іри на роботу приїхав командировочний із центрального офісу фірми: щось там її начальство з документами напартачило. Спочатку планували, що Ігор з помилками впорається за три-чотири дні, та затриматися йому довелося довше. «Не менше як місяць у вас житиму», – повідомив після побіжного ознайомлення з проблемою. А в офісі були й не проти. Колектив в основному жіночий. А Ігор – чоловік видний, з почуттям гумору, тож жіночки були і раді. Іра ще першого дня подумки відзначила, що він би ідеально підійшов на біологічного батька дитини.
***
Сергій зайшов до Іри в офіс ніби у справах. Звісно ж, познайомився з новим чоловіком, навіть запросив того в лазню – у неформальній обстановці «прощупати», що і як. Увечері прийшов якийсь пригнічений.
– Знаєш, я поїду до дядька на кілька днів у село, він давно кликав, поки ти тут… теє… Розумієш, не зможу я на це дивитися…
Ірі теж довелося нелегко: вона ввімкнула всю свою жіночу чарівність, це було зовсім не просто. «Роман» тривав два тижні. І коли з’явилися на тесті довгоочікувані дві смужки, Іра тут же розіpвала стосунки з Ігорем. А той трохи образився, бо, хоч і мав уже від’їжджати, розраховував на останній прощальний вечір.
Сергій приїхав наступного дня після такої довгожданої новини. Всі дев’ять місяців навіть поглядом не натякнув дружині, що дитина не його. Мужньо зносив усі витребеньки, ходив до лікарів і допомагав poдити. Саме Сергій першим узяв на руки їхню донечку.
Марта ДИМИДІВСЬКА
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
Популярні статті
- В неділю ми були у свекрів, непогано посиділи. Мені навіть на мить здалося, що свекруха і справді змінилася. Ми подякували, і пішли додому. Але вже біля машини я зрозуміла, що забула у них телефон, тому чоловік залишився, а я повернулася. Мені довелося почути розмову свекрухи з свекром, і я знову почула про себе багато неприємних речей. Першою моєю реакцією було щось їй відповісти, але потім я передумала
- В минулому році у мене був ювілей, 60 років. Прийшла мене привітати донька з зятем, принесли гарний подарунок – вишивану сорочку, яку я давно хотіла. А потім донька сказала, що нам поговорити треба. Я не відразу зрозуміла, про що буде йти мова, але донька пояснила, що хоче, щоб ми жили всі разом, тобто, щоб я переїжджала до них. Я погодилася, але дуже швидко про це пошкодувала
- Моя мама дуже любить моїх дітей, і гроші їм дає часто і солодощі купує. А от дітей мого брата, сина свого, недолюблює. На великі свята ми з сім’єю їздимо до батьків, я кажу мамі, що так не гарно, що треба їй і тим онукам допомагати. Та вона так не любить невістку, що навіть дивитися не хоче на дітей
- Про свою сестру я згадала, аж коли вийшла на пенсію. У мене ні чоловіка. ні дітей немає, правда є гроші і трохи майна. Лише зараз відчула, що залишилася сама на старості років, але я вважаю, що мене племінники мої повинні доглядати, діти моєї рідної сестри Ганни
- 3 роки тому я вийшла заміж. Ми з чоловіком живемо окремо. Тато з мачухою допомагають нам в усьому. Але я не можу забути той день, коли рідна мати прийшла до мене, а я була до неї холодна