fbpx
Життєві історії
Чоловік повернувся з заробітків і сказав, що пообіцяв одній жінці здати в оренду у нашій квартирі дві кімнати. У неї двоє дітей і собака. Платитиме вона небагато, але жити ми будемо краще

Як на мене, то в нашому житті є багато вагомих речей, які просто за гроші не купити – це, наприклад, взаєморозуміння та спокій в сім’ї. Завжди найбільше їх цінувала ще з дитинства, тому навіть не думала народжувати велику кількість дітей, бути жадібною до грошей, постійно проводити багато часу на роботі, лише заради того, щоб заробити багато грошей, щоб вистачало на продукти та на життя. Є в родині нашій середній достаток – і добре, нам зайвого не потрібно.

У нас з Ярославом один син – студент, живе він зараз окремо від нас в іншому місті в гуртожитку. Навчається на платному, але що-що, а вивчити дитину нам потрібно, це наш батьківський обов’язок. Вважаю, що тільки на освіту дитини і можна гарно витратитися, адже це вклад в її майбутнє.

Та мій чоловік Ярослав зовсім не погоджується зі мною, не дотримується моєї точки зору. Він довго займався власним бізнесом, завжди був успішний і навіть за 8 років виплатив чималий кредит за нашу трикімнатну квартиру, все до копійки.

Згодом, на жаль, його бізнес став руйнуватися два роки тому, якраз у той час, коли чоловік взяв нам автомобіль в кредит. Але він все сподівався на те, що утримає свою справу хоча б на невеликих прибутках і все налагодиться, але не вийшло, тому він почав їздити заробляти на різних будовах, він набирає невелику бригаду будівельників і їздить по країні з ними та будують людям будинки. За навчання сина платити потрібно, за кредит потрібно, і тому зайвого собі дозволити не можемо, даремно гроші не витрачаємо. В принципі, я й не хвилююся, особливо, з цього приводу – сама працюю, достаток у домі є, що ще треба?

Але ось Ярослав раз приїхав якось додому з будови, і почав мені розповідати про свою ідею. Його хороший друг запропонував йому взяти до нас на квартиру на дві кімнати сім’ю його рідної сестри, з чоловіком і двома дітьми. Сам він їх взяти в свою однокімнатну квартиру не може, а сестра переїжджає в наше місто і, поки вони зможуть відкласти трохи грошей і оформити кредит на квартиру для себе, поки поживуть в нас.

Окреме житло орендувати – дорого їм, та крім того є свої нюанси: у них діти 5 і 2,5 років і ще маленька собачка, мало хто погоджується їм здати в оренду житло, усі хочуть якусь спокійну пару. А у нас ніби як добре: і обжита квартира, і плату чоловік встановив помірну для них. Ярослав був впевнений, що всім так буде добре.

І ось з цього приводу у нас з чоловіком вже другий тиждень одні непорозуміння і постійні розмови про це. Мені ніяких грошей не треба, щоб позбавити свою сім’ю таким чином тиші і спокою, а чоловік каже: “Та байдуже тобі має бути, ти на роботі цілий день, ввечері приходиш лише, перекусиш і в свою кімнату йдеш телевізор дивитися. Що тобі з ними ділити? Зате за якийсь час ми грошей заробимо з тобою трохи, хоча б для кредиту, краще зате потім заживемо!

Зрозуміло, що Ярославу простіше – він на будівництво в інше місто поїде на довго, а мені з цими людьми жити? Навіть коли він тут, то вдома особливо не сидить: шукає підробіток або на рибалці відпочиває з друзями. Загалом, я сказала, що не погоджуюся з його ідеєю, а чоловік через це лише ображається.

Нещодавно Ярослав розмовляв з нею по вайберу, я була здивована. Її майже не було чути – на біля неї постійно голосно говорять діти, гавкає собака! А мій чоловік нібито цього не помічає зовсім, для нього головне оплата вчасна, гроші за оренду, а там трава не рости. Я Ярославу розповідаю, у що перетворитися наш будинок: діти можуть і на шпалерах фарбами чи олівцями малювати, і ночами плакати, і сусідам знизу їх тупіт може набридати. А ще загальна кухня і санвузол для такої кількості людей: треба буде погоджуватися з тим, що туалет або ванна будуть постійно зайняті, а ще біля плити буде стояти інша господиня, якій треба готувати на чотирьох чоловік і ще й для своєї собаки. Я не хочу цієї турботи у себе вдома. А як ще рахунки за лічильниками ділити будемо? Загалом я навіть не уявляю, як це воно має бути?

Складність уся ще полягає в тому, що головний у нас вдома завжди саме чоловік. Останнє слово залишається за Ярославом, так було завжди. Другу він відмовити вже не може – вже пообіцяв, ця сім’я вже складає речі і збирається їхати до нас на квартиру, хоча я ще не дала своєї згоди. Залишається невеликий проміжок часу, можливо, тиждень або два, щоб відмовити всіх від цього кроку, особливо мого чоловіка. Як це зробити – не знаю, поки. Але я не хочу так жити, навіть заради грошей.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

You cannot copy content of this page