fbpx

Чоловік пішов від мене, залишивши мене з двома малими дітьми. – Нічого, викрутишся, – заявила мені його мати. А потім мені ще раз зателефонувала і повідомила, що чоловіка треба прийняти назад, бо він занедужав і за ним треба доглядати

Два роки тому мій чоловік заявив, що зустрів іншу жінку, яку любить. В результаті він пішов з сім’ї. Сказав, що я йому набридла, що, ймовірно, він ніколи мене не любив. А тепер у нього справжнє почуття і справжня сім’я.

Чоловік не подивився навіть на те, що я на роботу вийти поки не можу: молодшому синові було всього півтора року. Старший ходив в садок, а жити нам якось було треба. У мене одна тільки сестра з родичів, та й та живе в іншому місті.

– Нічого, викрутишся, – заявила свекруха, – квартира твоя, так що без даху над головою ти не залишилася. Скажи спасибі, що аліменти мій син тобі платить.

Але виплати чоловіка були настільки мізерні, що не робили ніякої погоди в нашому сімейному бюджеті. На розлучення чоловік не подавав, а мені просто було ніколи: двоє маленьких дітей, робота вдома у намаганні хоч якось заробити трохи грошей. Свекруха зустрічалася з онуками раз в місяць, іноді вона приносила дітям фрукти.

Колишній чоловік від участі у вихованні дітей усунувся, мовляв, у нього тепер будуть інші діти.

А потім я вийшла на роботу і стало легше. А якось телефонує мені свекруха і каже, що в мого колишнього чоловіка скоро дитинка буде, і порадила мені швидше подавати на розлучення, бо не хоче, щоб її онук народився байстрюком.

Тільки я зібралася йти в суд, свекруха мені ще раз зателефонувала і сказала, що мій чоловік раптово важко занедужав. Свекруха плакала по телефону, я співчувала їй, все ж він був мені чоловіком. Але виявилося, що свекруха вважала інакше:

– Ти повинна забрати його з лікарні і доглядати за ним, – заявила мені мама чоловіка.

– Я? А чому я? – я була ошелешена цією новиною.

– Ти йому дружина, ви ж не розлучилися, – сказала свекруха. – Ти – дружина, ти зобов’язана!

Я відповіла їй, що мій обов’язок, як дружини, закінчилася в той момент, коли її син пішов, не озираючись, від мене і наших дітей. Його не хвилювало, що дружина в декреті, що заробітку немає.

– Він мене кинув, він зрадив мене і наших дітей, – сказала я. – Те, що ми ще не розлучені, прикра випадковість, яку я неодмінно виправлю, а у мого колишнього чоловіка є ще й рідна мама, яка так любить свого синочка.

– Я доглядала його, коли син був маленький. Тепер це обов’язок дружини, ти черства, невдячна. Я обов’язково розповім моїм онукам, що їх мати кинула їх батька, як тільки він занедужав.

Свекруха, звичайно забрала сина з лікарні. Він хоч і важко, але йде на поправку. Тепер колишня свекруха ходить і розповідає всім:

– Ось, на старості років доглядаю за хворим сином! Дружині він виявився не потрібен! Хвостом вильнула і кинула його, навіть осиротила двох дітей. Які дружини нині пішли! Як чоловік здоровий і гроші приносить, так потрібен. А як хворий– забирай, мамо, назад сина.

І знаєте, багато її підтримують. Кивають співчутливо цій жінці – справжній матері. В очі мені кажуть про те, що я поступила непорядно. Хоча це саме я з дітьми не потрібна була чоловікові, коли він був здоровий.

Фото ілюстративне – blog.tam.by.

You cannot copy content of this page