Коли ми з Миколою одружилися, то відразу стали жити в моєму будинку.
Цей будинок дістався мені ще від моїх бабусі з дідусем.
Микола до одруження жив з батьками і сім’єю своєї старшої сестри.
Саме тому, після того, як ми одружилися, то ми стали жити в моєму будинку.
Адже я жила одна, так як батьків давно не стало, та й найближчої родини у мене вже не було.
Спочатку у нас було все дуже добре, я їздила на роботу в місто, ми знаходимся в 25-ти кілометрів звідти.
Та нещодавно Миколу мого звільнили з роботи.
До того він в селі в нас працював трактористом.
Звісно, це була недобра новина для нас обох, потрібно було щось вирішувати, бо знайти роботу Миколі тоді щось не вдавалося зовсім.
Після того чоловік став мене постійно вмовляти, щоб ми продали мій будинок, а купили квартиру в місті.
Чоловік запевняв мене, що він там шукатиме роботу, там йому буде легше її знайти.
Я не хотіла продавати свою хату, звісно, адже це пам’ять про моїх батьків, дідуся та бабусю, про мою родину.
Але чоловік щодня мене став вмовляти, мовляв, це сільська хата, а ми можемо взяти кредит і купити квартиру в місті, він там шукатиме роботу, та й перспектив там значно більше.
І, оскільки ми плануємо діток, то в місті для них більше перспектив.
Я вже погодилася і стала думати, як краще та за скільки продати хату.
А одного дня я прийшла з роботи раніше, відкрила двері і почула, що чоловік розмовляє з кимось.
Підійшла ближче і почула знайомий голос.
То була його рідна сестра, вона до нас прийшла у гості.
– Ви цю хату продавайте швидко. Потім візьмете квартиру в кредит, а як розлучишся, коли тобі не сподобається щось, адже в житті буває по-різному, то в тебе буде половина всього майна. Тоді й знайдеш собі хорошу дружину, – сказала зовиця моєму чоловікові.
Я зайшла до хати, пройшла на кухню і зробила вигляд, що нічого не почула з їх розмови.
Привіталася і стала готувати вечерю, як завжди.
Зовиця посміхалася, так щебетала біля мене, наче я найкраща її подруга, наче й не було розмови їх з братом перед тим.
Я сказала чоловікові, що хати продавати не буду.
Михайло не може зрозуміти, чому я так швидко змінила своє рішення, а я не знаю чи варто говорити, що я чула їх розмову з сестрою, щоб не зробити гірше.
Можливо, він і не розділяє думки своєї сестри, але я перестала чоловікові довіряти.
Тепер не знаю, що робити.
Та чи варто продавати мою хату?
Фото ілюстративне.
