Я першою вийшла заміж. Ми з чоловіком придбали невелику земельну ділянку в селі, яке знаходиться в кількох кілометрах від нашого міста і почали полегенько обживатися. До мене в гості часто приходила моя сестра з чоловіком і говорили, що вони просто мріють мати такий же свій будиночок, бо на той час вони жили ще в квартирі.
Коли я почула, що мій сусід хоче продавати свою земельну ділянку, я відразу згадала про сестру. Та швиденько продала свою квартиру і купила будинок по сусідству зі мною. Спочатку я дуже зраділа. Але тепер вже багато разів пошкодувала про це.
Чоловік моєї сестри вже багато років їздить за кордон на заробітки, тому гроші у них є. То ж невелика сусідська хата, яку вони придбали, вже за кілька місяців перетворилася у величезний двоповерховий будинок. Так як сестра ну зовсім не дачниця, цієї весни і влітку я їй допомагала. Давала саджанці, ми пересадили до неї кілька моїх квітів, розповідала багато корисного по городу.
Справа в тому, що у вересні ми справляємо три дні народження. Моє, сестри і моєї дочки. Перший день народження був моєї сестри – до нас в село як зазвичай з’їхалися всі родичі. Тітки, дядьки, мами, тата, двоюрідні брати і сестри. Всім дуже сподобався новий будинок сестри. Ще б пак, там всі зручності, більярд, камін, величезний телевізор, басейн. Багато хто навіть вирішили залишитися на ніч.
Коли настав мій день народження ми теж підготувалися. Я наготувала багато страв і накрила стіл. Тільки ось родичі відмовилися святкувати у нас вдома – вони сказали, що у нас дуже тісно і буде добре перенести всі страви в будинок сестри. Я була дуже розчарована. Сказала, що хочу справити свій день народження в своєму будинку, та й раніше ми ж завжди в ньому збиралися.
Але всі родичі в один голос почали мене перебивати і переконувати що краще буде справити у сестри. Хтось навіть почав жартувати що раз ми не йдемо до сестри він їде додому. Довелося погодитися. Сестра теж була не проти.
У підсумку весь день народження мені було сумно. Під кінець свята всі родичі вже були веселі і почали обговорювати яка моя сестра молодець, як швидко вона облаштувалася. Ось мовляв, ми вже 10 років тут живемо, а не маємо такого будинку, ділянки та таких клумб красивих як у неї. Половина її клумб залишилися від минулих господарів і половину я допомогла їй оформити.
У підсумку після цього я бачити нікого з них не хотіла. На день народження своєї доньки вже нікого не кликала. Відразу пішли чутки, що я відвернулася від родичів і поскупилася на свято. Мене демонстративно не покликали на день народження дядька.
Зараз вже зима, а я так ні з ким і не спілкувалася. Крім сестри, вона каже що я не повинна звертати увагу на їхні витівки і просто забути про ту ситуацію, вони ж рідня. А я так не можу, мені дуже образливо. За сестрою я не потягнуся, ми з чоловіком заробляємо значно менше. Та чи настільки це важливо – мати великий двоповерховий будинок і гарне подвір’я?
Нам з чоловіком добре і в нашому невеликому затишному будинку. Але відколи по сусідству поселилася моя сестра, різниця між нашими статками стала дуже разючою. Тепер в очах наших родичів я виглядаю дуже бідною.
Фото ілюстративне – stoyka-gid.
