Мою двоюрідну сестру головну бухгалтерку найбільшого фермерського господарства у нашому селі Світлану люди дуже поважали в нашому селі, хоча вона мала зовсім непростий характер, багато односельчан часто зверталися до неї за порадою, навіть сам голова колгоспу завжди прислухався до її думки.
Загалом, Світлана жінка розумна, вольова і добра, хоча дуже прямолінійна, говорить в очі все, що думає і не усім людям подобається це.
Жінка мала досить таки гарну репутацію.
Але раптом, якось зовсім несподівано, все змінилося.
Світлана ходила якась засмучена, сама на себе не схожа. Навіть відпустку взяла додаткову за свій рахунок, хоча такого ще ніколи не було, адже всю себе вона присвячувала роботі, дуже старанно ставилася до неї.
Люди навіть не насмілювалися запитувати мою двоюрідну сестру, в чому може бути причина таких великих змін у ній, що в неї відбулося.
Проте одній сільській жінці таки згодом вдалося дізнатися всю правду і зрозуміти в чому річ.
Світлана так засмутилася тому, що її син нещодавно просто залишив свою дружину із маленьким сином.
Світлана сама виховувала свого сина Олега багато років, попри те, що мала чоловіка, адже його постійно не було вдома.
Олег був талановитим та дуже здібним хлопцем. Найкраще навчався на своєму курсі у вищому навчальному закладі.
Така наполегливість у навчанні не минула дарма, адже згодом Олег став хорошим спеціалістом, нещодавно став директором великого місцевого підприємства.
Все було добре у них останнім часом крім Наталі, з якою почав зустрічатися Олег, свого часу. Адже Світлані самій дівчина одразу не сподобалася, адже її родина була однієї з найбіднішим у селі.
Та Олег таки тоді зовсім нічого і чути не хотів, навіть і не думав прислухатися, до думки своєї матері і одружився з Наталею.
Згодом у них народився синочок. Вже після цього Світлана не відходила від свого маленького онука, але невістку наче й не помічала, якоюсь холодною дула до неї душа, хоча ніколи й слова їй поганого не сказала, але ріднею своєю її не рахувала.
Олеся з Наталею переїхали в новий великий та розкішний будинок, який побудувала для свого сина свого часу сама Світлана.
Ще й сама двоюрідна сестра жила у досить таки хорошому приватному будинку. У неї завжди були гроші. Бо і вона мала стабільний та хороший заробіток постійно, без роботи ніколи не сиділа, і чоловік із закордонної роботи та підробітків різних не вилазив.
У Світлани було таке враження, що він там все життя працював, приїжджав лише на великі зимові свята. Тому і прожила Світлана все своє сімейне життя сама: наче й є чоловік, а наче й немає. Вже багато років її житті була лише її робота та син.
Люди в селі вже давно говорили, що в чоловіка Світлани з’явилася нова родина.
Але ця новина жінку ніколи, особливо, й не хвилювала.
Вона вважала, якщо приїжджає чоловік додому ще і гроші надсилає їй непогані, як для села, значить все добре в її житті.
– Мамо, розумієш мене, я зустрів іншу жінку? Вона і є моя єдина на цілому світі, — такою новиною одного разу Олег зустрів свою матір.
– Олеже, я ніколи не буду на твоїй стороні, так і знай собі, ніколи не підтримаю тебе, роби як знаєш. Але Наталя із сином, моїм єдиним онуком, житимуть в нашому будинку. Ти ще молодий чоловік, заробиш на своє житло сам, а можливості в тебе є хороші. Я виховувала тебе сама. Але не допущу, щоб така сама доля спіткала мого онука, щоб Наталя економила на собі і своїй дитині, як я свого часу.
Олег був дуже здивований, бо до останнього таки не міг повірити в те, що йому сказала мама.
Син Світлани чомусь думав, що з новим коханням житимуть в будинку, де нещодавно зробив перші кроки їх маленький синок. Та матір зруйнувала всі плани свого сина.
Село почали ширитися плітки, люди почали перешіптуватися між собою. Ця новина здивувала усіх.
Ніхто не розумів, чому бухгалтерка віддала свій великий будинок своїй бідній невістці, яку вона ніколи не любила, особливо, а сина свого єдиного попросила піти з дому.
Не дивлячись на те, що Світлану переконувало багато людей, щоб не віддавала будинок Наталі, адже вона чужа їй людина, вона не змінила свого рішення.
З невісткою у неї згодом стосунки налагодилися, а онук став єдиною радістю в житті моєї сестри.
Вона сподівалася, що в онука буде зовсім інша доля. Що він одружиться раз і на все життя.
А ще Світлана дорікала сама собі за те, що виховала свого сина, який хотів просто попросити на вулицю свою дружину із сином.
Посумувала трохи і дала сама собі слово, що виховає свого онука так, щоб не було за нього соромно. Вона тепер все зробить для своєї невістки і її сина, і байдуже їй до людської думки.
Люди не розуміють сестру, бо, виходить, що Світлана відмовилася від рідної дитини.
А я вважаю, що вона правильно зробила. Хіба не так?
Фото ілюстративне.
Популярні статті
- На саме Різдво я мала одного дивного гостя, ніколи б не подумала, що ще колись побачу його, а він взяв, і сам прийшов. Це був мій колишній чоловік Степан, він постарів за всі ці роки, але я відразу його впізнала. Виявилося, що сімейне життя на чужині у нього не склалося, дружина все майно забрала собі, залишивши його без нічого. І тут Степан згадав про сина, хтось розповів йому і про мій будинок
- Я вийшла заміж доволі пізно, аж в 36 років, і тепер вже сумніваюся, чи правильно я зробила. Всі важливі рішення чоловік приймає разом з своє мамою, моєї думки ніхто не питає, а мені все це не подобається, не про таке сімейне життя я мріяла
- На Йордан, 19 січня, я сама сиділа вдома, бо донька з зятем кудись пішли в гості, а про мій день народження вони забули. Але ввечері приїхав мій син, з дружиною та онуками, щоб мене привітати з ювілеєм. Він побачив, що я засмучена, і відразу зрозумів в чому справа. Іван не ображається, що за 11 років, поки я була на заробітках, я все доньці висилала. Син пропонує мені до нього переїхати, щоб не бути тут зайвою
- Коли мами не стало, татові було всього 55 років. Він сумував за нею, нічого не хотів робити, обійстя заросло бур’янами. А потім до нього стала ходити сусідка, тітка Тамара підмовляла батька, щоб він перебрався до неї. Тато мене не слухав, а зробив, як сказала вона
- У нас з чоловіком виникли фінансові труднощі, нам були потрібні кошти. У мого брата гроші були, і ми з чоловіком пішли до нього в надії, що він нам позичить необхідну суму, але брат відмовив. Він сказав, що мені одній віддав би ці гроші навіть просто так, але Валерію він навіть в борг їх не дасть. Тоді я взяла кредит, і тепер я про це дуже шкодую