fbpx

Чоловік моєї рідної сестри приїхав до мене у місто, щоб передати продукти від мами з села. Потім я приїхала до нього в готель, де він мені в усьому зізнався. А вранці я його просила, щоб ніколи про це не розповідав сестрі. Але ми з ним зустрічаємося тепер часто, він потай приїжджає до мене

Чоловік моєї рідної сестри приїхав до мене у місто, щоб передати продукти від мами з села. Потім я приїхала до нього в готель, де він мені в усьому зізнався. А вранці я його просила, щоб ніколи про це не розповідав сестрі. Але ми з ним зустрічаємося тепер часто, він потай приїжджає до мене

З Тарасом ми познайомилися відразу після школи. В нас був справжній роман. Ми зустрічалися більше року. Нам було дуже добре вдвох і, здавалося, що щастя буде тривати вічно. Ми кохали одне одного. Але потім почуття охололи. Сама не знаю, як це сталося. Не було сварок, скандалів, образ. Просто у нас – різні інтереси. Тарас любить гучні компанії, розваги, а я – людина тиха, мене більше книги цікавлять. Нецікаво нам стало удвох. А навіщо набридати один одному? Ми тихо і без образ розійшлися, залишившись хорошими друзями. За матеріалами

А через деякий час Тарас почав зустрічатися з моєю старшою сестрою, Наталею. Я не заперечувала, тому що вважала свого колишнього, перевернутою сторінкою життя. Навіть поради йому давала: що подарувати Наталі на день народження, чим здивувати на Новий рік. Коли два роки тому Тарас і Наталя одружилися, я дуже раділа. У них народилася дочка. Все, здавалося б, добре. Мене взяли за хрещену матір для Світлани, я частенько сиділа з дитятком.

Все змінилося минулої осені. Я поїхала вчитися і працювати в інше місто, винаймаю тут квартиру. І тут, чоловік сестри приїхав у відрядження, в теж саме місто. У мене оселитися він не захотів, це якось незручно. Подзвонив, запропонував зайти до нього в готель, щоб забрати передачу від мами. Коли я до нього прийшла, він почав говорити мені компліменти, що дуже змінилась, стала справжньою красунею. І ще – що сумує за мною, кохає.

Читайте також: Мамо, я виходжу заміж, – перервала мовчання Ірина і відвела погляд. Чоловік не хоче моєї дитини. Виховаєш Дмитрика сама, мамо? – Це не просто дитина, Іро. Це твій син. Ти його зовсім не любиш, як і мене? – плакала Віра Петрівна. Але вибір був зроблений. Лише через багато років Ірина повернулася в рідне село з-за кордону

Не знаю, як це сталося, але в нас зав’язались нові відносини. Вранці я не знала, як дивитися Тарасу в очі. І сказала, щоб все забув, у нас не може бути нічого спільного. Це помилка, про неї треба забути. Просила, щоб Наталі нічого не розповідав. Він пообіцяв, що нічого не скаже.

На жаль, на цьому все не закінчилося. Тарас приїжджає час від часу, і ми зустрічаємося. Соромно перед сестрою, хочеться плюнути собі в обличчя. Але я нічого не можу з собою вдіяти. Бачу на екрані його номер – плачу і не беру слухавку. А потім, сама набираю і боюся, що не почую голосу у відповідь. Не розумію, що зі мною, це справжнє пекло. Я кохаю Тараса і шкодую, що колись його прогнала.

Зараз я не знаю що мені робити і як правильно вчинити.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел

You cannot copy content of this page