fbpx
Життєві історії
Чоловік мій в п’ятницю ввечері мені заявляє, що у нас зараз іншого виходу немає, як продати нашу однокімнатну квартиру, бо ні копійки у нас не залишилося. А я сказала, що продавати квартиру не збираюся, я її сама купила, за свої власні гроші, ще до шлюбу. Нехай сам шукає гроші, щоб віддати свої борги

– І мій чоловік, несподівано, мені вчора заявляє: мовляв, виходу іншого немає зараз у нас, доведеться, мабуть, продавати однокімнатну квартиру, щоб розплатитися з боргами, – якось відверто мені сказала моя кума Ірина. – Я так здивувалася від того, що він сказав мені. А нічого, що це однокімнатна квартира – моя особиста, яку я ще до заміжжя купила. Я її продавати не збираюся! Тим більше, за його борги. З якого дива?

У шлюбі моя кума Ірина вже 13 років. У них з чоловіком двоє дітей, дівчинка та хлопчик. Діти вже досить великі, молодший син у другому класі, дочка в шостому, але Ірина не працює практично з дня весілля – сидить вдома, займається вихованням дітей і організацією побуту, вона старається в усьому.

Правда, невелику якусь копійку в сімейний бюджет вона вносить: здає свою однокімнатну квартиру в оренду. Нерухомість приносить не дуже великі гроші, звичайно, але за доходом Маргарита особливо не женеться. Це ніколи не було її проблемою.

– У нас в родині завжди гроші заробляв лише мій чоловік, – відверто стала пояснювати мені Ірина.

Звичайно я знала, як вони живуть, але ніколи в неї нічого не розпитувала, бо вона якраз з тих дітей, які не дуже люблять розповідати про своє особисте життя, тому я в їх сім’ю і не лізу.

У чоловіка Ірини свій бізнес, і до недавнього часу справи йшли досить таки непогано.

Великі гроші особливо чоловік там не заробляв, але на життя вистачало, жили не гірше за інших вони. Розширили своє житло, купили трикімнатну квартиру, але перед цим продали двокімнатну квартиру, яку чоловік купив ще до шлюбу, в якій починали сімейне життя. На море їздили, звозили дітей і в Європу, і в Азію, показали світ. Одягалися, взувалися, радували подарунками батьків – в загальному, особливо не економили.

Але останні півтора-два роки бізнес, на жаль, став занепадати якось поступово, але стабільно. Спочатку поступово і начебто непомітно, але останні пів року вже навіть далекої від справ чоловіка Ірині ясно видно, що скоро він залишиться без своєї власної справи. Ірина ще на початку літа вмовляла чоловіка закрити все і не витрачатися на справу, яка вже вичерпала себе і лише збитки їм приноситиме одні, але чоловік не погоджувався з нею і хотів все таки налагодити свої справи.

– Закрити свій власний бізнес, який багато років нас добре годував і забезпечував, і чим тоді займатися? Йти працювати «на дядька чужого»? Ну ні! – заявив чоловік відразу дружині. Сказав, що спробує налагодити все.

Робота «на дядька» завжди представлялася йому гірше, що може бути.

До Нового року чоловік ще трохи протримався, у вересні провів акцію великої щедрості, привернув клієнтів надзвичайно дешевими, в порівнянні з конкурентами, послугами. Люди до нього пішли, заплатили гроші, за допомогою яких навіть вдалося оплатити навіть якісь там борги. На якийсь час здалося, що справи йдуть на краще, але ж ні. Час минув, і треба знову платити зарплати, оренду, а найголовніше, виконувати зобов’язання перед клієнтами. Або повертати гроші. А грошей більше немає.

Продавати в бізнесі нічого, приміщення взято в оренду, обстановка проблеми не вирішить.

– Схоже, це кінець моїй власній справі, яка нас годувала, за рахунок якої ми жили, – засмучено заявив чоловік Ірині. – Власники приміщення виселяють нас за борги, клієнти вже щодня приходять незадоволені, просять розрахуватися з ними, або повернути гроші. Мабуть, настав час продавати однокімнатну квартиру, щоб розрахуватися з боргами.

Найдивовижніше, чоловік Ірини навіть думки не припускає, що однокімнатна квартира належить дружині, а вона може і відмовитися від продажу.

– Я не хочу нічого продавати! – сердиться сама Ірина на свого чоловіка. – Я йому говорила, що так буде, попереджала. Я знала все це ще влітку. Треба було закривати все тоді і йти нормально працювати. Так, в офіс, на дядька, ну і що? Вся країна так працює! І якось же живуть люди. Але він і слухати про це не хотів.

Чоловік Ірини дуже розчарований і засмучений, бо зараз потрапив в непросту ситуацію, а що робити, він не знає, грошей ні копійки зараз немає.

Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

facebook