Коли я вже 2 роки сиділа в декреті, жити нам сало трохи важче, хоча мій чоловік працював з ранку до вечора, щоб забезпечити нас з донькою, але ціни щодня ростуть, та й комунальні платежі стали більшими. Донечка моя ще маленька, їй лише 2 роки, в садочок мала йти лише цієї осені.
Навесні цього року я шукала собі підробіток, бо шкода стало чоловіка, що він так багато працює, думаю сама зароблю якусь копійку, щоб стало легше. А тут, несподівано, до мене звернулася моя подруга. Аліна пояснила, що на роботі звільняється начальник їхнього відділу і вона хоче зараз вийти на роботу, щоб зайняти цю посаду, хоча декрет у неї теж не закінчився. Якщо Аліна не вийде на роботу зараз, а там дуже гарна зарплата і перспективи, то на це робоче місце візьмуть когось іншого.
Аліна запропонувала мені, що буде приводити до мене свою доньку, коли її мама не зможе з нею сидіти, і платитиме мені гроші, за догляд та харчі.
Аліну я знаю багато років, вона порядна людина, у нас однакові дітки, ми постійно разом гуляємо, я звикла до її донечки, а вона до мене. я дуже зраділа такій пропозиції, адже мені потрібні були гроші. Тепер я одночасно могла заробляти і сидіти вдома зі своєю дитиною.
Жити ми стали легше: краще харчувалися, могли купити якісніший одяг. А через два місяці мене набрала моя двоюрідна сестра. Наталя сказала, що знає, що я доглядаю за дитиною подруги, сказала, що їй дуже потрібна моя допомога, вона теж хоче вийти на роботу і приводитиме свого сина до мене, за гроші, звісно.
Я не хотіла погоджуватися, адже це дуже важко, тим паче племінника я бачила раза 2 за останні пів року, не знаю, характер дитини, до нього підхід, що він любить їсти, та й троє малих дітей в квартирі – це не жарти. Але сестра дуже просила, скаржилася на життя, казала, що це лише до осені, вона обіцяла гарно платити.
Я погодилася. Перший тиждень було дуже важко, поки я звикла до племінника, та потім стало трішки легше.
Та згодом минув місяць і прийшов час оплати. Та Наталя сказала, щоб я почекала тиждень, бо вона ще не отримала зарплату, грошей у неї немає. Я чекала, але минув тиждень, другий, а сестра грошей давати не спішила.
Я пояснила Наталі, що вже майже 2 місяці її дитина харчується в мене, я доглядаю її, а вона грошей не платить, я людина небагата, самій зараз важко, я ж не просто так, доглядаю чужих дітей, мені гроші потрібні. та сестра сказала, що я недобра людина, могла б і не згадувати про харчі, мовляв, скільки там та дитина з’їла.
Я сказала Наталі, щоб більше не приводила мені свою дитину і наступного дня не відкрила їй двері. Мені відразу подзвонила тітка, мама Наталі, і сказала, що я підвела її доньку, як тепер їй на роботу ходити, коли немає з ким залишити дитину, вона мені такі гроші великі платила, а я відмовила їй.
Виявляється, мати давала Наталі гроші, щоб вона мені платила, але та жодного разу мені їх не дала. Я пояснювала тітці, що ніяких грошей не отримувала, але вона мені не вірить, а вірить своїй доньці.
Тепер родина шепочеться про мене, не знаю, як довести свою правоту. Виходить, з чужою людиною я знайшла спільну мову, а рідна людина ось так підвела.
Передрук без гіперпосилання на Ukrainians.Today суворо заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел.
